707/1787/14-ц
2/707/852/14
29 липня 2014 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.
при секретарі Кисленко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання заповіту недійсним, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер її батько ОСОБА_5. Після смерті батька відкрилась спадщина. 01.04.2013р. позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус їй повідомив, що вона та її сестра ОСОБА_3 усунуті від спадкування, оскільки 07.09.2012р. ОСОБА_5 склав заповіт на користь своєї дружини ОСОБА_2 (яка не є матір'ю позивачки).Ознайомившись з оспорюваним заповітом, позивач помітила, що підпис, виконаний на ньому від імені її батька ОСОБА_5 не схожий на його звичайний підпис.
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили визнати заповіт, складений ОСОБА_5, посвідчений 07 вересня 2012 року на користь ОСОБА_2, посвідчений секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №99, недійсним.
Відповідач ОСОБА_5 та її представники ОСОБА_6, ОСОБА_7 позов не визнали і просили в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що вказаний запорвіт підписав власноручно ОСОБА_5
В судовому засіданні третя особа - секретар Вергунівської сільської ради Черкаського району ОСОБА_4 щодо позовних вимог ОСОБА_1 заперечила, зазначивши, що вона особисто 07.09.2012р. посвідчувала заповіт ОСОБА_5 за його місцем проживання в АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_5, з його слів, хворів і не міг самостійно прибути до сільської ради. Вказала, що заповіт був складений добровільно, без ніякого впливу чи тиску на заповідача. Сумнівів в дієздатності ОСОБА_5 не виникало. Заповіт був зареєстрований нею в книзі реєстрів за №99. ОСОБА_4 підтвердила, що заповіт ОСОБА_5 був нею набраний зі слів ОСОБА_5, який повідомив їй про своє рішення заповісти своє майно дружині ОСОБА_2 під час розмови по телефону.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, не повідомивши про причину неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Всі учасники процесу не заперечували щодо розгляду справи без участі ОСОБА_3
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_5, який був батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
07.09.2012р. був складений заповіт, згідно якого все своє майно ОСОБА_5 заповідав своїй дружині ОСОБА_2. Заповіт був посвідчений секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району ОСОБА_4, зареєстрований в книзі реєстрів за №99. Заповіт був складений за місцем проживання заповідача в АДРЕСА_1
07 березня 2013 року, під час розгляду цивільної справи № 707/3787/13-ц суддею Соколишиною Л.Б., ухвалою суду була призначена почеркознавча експертиза, так як позивач виявляв сумніви з приводу справжності підпису на вказаному заповіті, вважаючи його не схожим на підпис спадкодавця.
Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 1/322 від 22.04.2014 року: підпис від імені ОСОБА_5 в заповіті від 07.09.2012 року, укладеному на користь ОСОБА_2., виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням будь-якого справжнього підпису ОСОБА_5 Підпис від імені ОСОБА_5 в заповіті від 07.09.2012 року виконано у незвичних умов пов'язаних з наслідуванням досліджуваного підпису іншою особою.
Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно зі ст. 1244 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Зі змісту статті 1247 ЦК України вбачається, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України, якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
За загальними правилами, встановленими ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦПК України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Згідно з приписами ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Стаття 57 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необхідність визнати недійсним заповіт складений 07 вересня 2012 року на користь ОСОБА_2, посвідчений секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №99.
Суд критично оцінює доводи відповідача ОСОБА_2 та її представників щодо того, що ОСОБА_5 під час виконання даного підпису перебував у незвичайному стані, пов'язаному з його хворобою, в зв'язку з чим експерт міг помилитися, так як допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 чітко пояснив, що незвичайний стан особи, яка підписала заповіт обумовлений, тим, що підпис у заповіті від 07.09.2012 року, здійснений не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5, а не з будь-яких інших причин.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача витрати понесені ним судові витрати.
Керуючись ч. 4 ст. 207, ч. 4 ст. 1247, 1257 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним - задовольнити повністю.
Визнати заповіт, складений 07 вересня 2012 року на користь ОСОБА_2, посвідчений секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №99 - недійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з оплати судового збору в сумі 243,60 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Є. П. Тептюк
повний текст рішення виготовлено та підписано 30.07.2014 року