Головуючий у 1 інстанції - Ребров С. О.
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
06 серпня 2014 року справа № 254/951/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретарі Манаєві М.В., за участю позивача ОСОБА_2 особисто розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21 лютого 2014 року у справі № 254/951/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій незаконними, зобов'язання до перерахунку та виплати пенсії, -
14 лютого 2014 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача стосовно відмови їй у включені в розрахунок пенсії державного службовця відповідно до ст.ст. 33,37 ЗУ «Про державну службу» індексації заробітної плати, та матеріальної допомоги на оздоровлення на які нараховувались та сплачувались страхові внески, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язати УГІФУ в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеної пенсії державного службовця
з 22.01.2014 року .
Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21 лютого 2014 року у справі № 254/951/14-а позов задоволено.
Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька провести з 22.01.2014 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та індексації, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування з урахуванням фактично отриманих сум виплат відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погодившись з судом першої інстанції відповідача подав апеляційну скаргу у якій просив суд скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказує на відсутність правових підстав для задоволення вимог. Зазначає, що призначення та перерахунок пенсії державним службовцям проводиться відповідно до Закону України «Про державну службу». Вважає, що оскільки ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачені інші надбавки, то дане поняття стосується надбавок (або інших виплат), які встановлені на загальнодержавному рівні та стосуються усіх державних службовців, тому винагороду за вислугу років, премії та індексації у вищезазначеному переліку не значаться.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Будьоннівському районі м. Донецька з 12.05.2008 року. Позивачу призначена пенсія за віком, як державному службовцю. При значенні їй пенсії як державному службовцю відповідачем не було враховані указані в довідці про складові заробітної плати «інші виплати». На заяву про зарахування інших виплат при призначенні відповідач відмовив.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на одержання пенсії держслужбовців мають право особи, що досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявністю страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, що мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є держслужбовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1% заробітку, але не більше 90% заробітної плати.
Розпорядженням УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька №190690 від 22.08.2011 року позивачу перерахована пенсія з пенсі по інвалідності на пенсію відповідно по Закону України «Про державну службу». Пенсія розрахована у розмірі 90% від заробітку позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Згідно ч. 7 ст. 33 цього ж Закону умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частина 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» вказує, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться й в п. 2.2.2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в т.ч. за вислугу років, які мають систематичний характер.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції на підставі вищезазначених нормативно - правових актів, правильно прийшов до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та соціально побутові потреби, а також суми індексації грошових доходів громадян, інші премії та надбавки на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування слід враховувати при призначенні пенсії позивачці.
Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону № 3723-XII і в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На момент звернення позивача із заявою до Управління 22.01.2014 року, регулювання порядку призначення пенсій та перерахунку з коштів Пенсійного фонду здійснювалося відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4. Частини 4 статті 45 зазначеного Закону перерахунок пенсії призначається з дня звернення за пенсією, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не звернув увагу на зазначену норму закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити, а саме у абзаці третьому слова та цифри «з 22.01.2014 року» замінити словами та цифрами « з 01 лютого 2014 року».
Відповідно до п.1.ч.1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ч. 10 ст. 183-2, ст. 195 ч.1, ст. 160, ст.195-197, п.2 ч. 1 ст. 198, ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21 лютого 2014 року у справі № 254/951/14- а - задовольнити частково.
Постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21 лютого 2014 року у справі № 254/951/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій незаконними, зобов'язання до перерахунку та виплати пенсії - змінити.
У абзаці третьому слова та цифри «з 22.01.2014 року» замінити словами та цифрами « з 01 лютого 2014 року» в решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено 07 серпня 2014 року.
Головуючий: А.А.Блохін
Судді: Г.М.Міронова
І.В.Юрко