Справа № 596/2107/13-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/187/14 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.1 ст.125 КК України
06 серпня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
потерпілого - ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Гусятинського районного суду від 22 травня 2014 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого менеджером по збуту у ТОВ “Служба порятунку бетону” м.Тернопіль, раніше не судимого, -
засуджено
- за ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто із ОСОБА_7 в користь ОСОБА_10 2909,82 грн. витрат на лікування, 1500 грн. моральної шкоди, 2404 грн. витрат за проїзд на виклики під час досудового слідства та судового розгляду, а також 2000 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що 20 червня 2013 року приблизно о 19 год. 30 хв. між ним та ОСОБА_9 на території 2-ої станції підйому води, яка розташована на околиці смт.Гусятин зі сторони с.Чабарівка Гусятинського району Тернопільської області, виникла суперечка з приводу взаємних звинувачень щодо невиконання договірних зобов'язань по виконанню робіт на вказаному об'єкті. Під час якої ОСОБА_7 , умисно наніс декілька ударів рукою в область лівої орбіти ока та тіла ОСОБА_9 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, в ділянці лівого плечового суглобу, правого надпліччя, правої лопатки, чотирьох синців (кровняки) навколо обох очей, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №179 від 24 січня 2014 року за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок відносно нього скасувати, а кримінальне провадження закрити, посилаючись на його незаконність, у зв'язку з тим, що судом допущена неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що його вини у заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 немає, так як дії останнього відносно нього були агресивними і направленими на подальше спричинення йому тілесних ушкоджень металевою драбиною, а тому він вжив заходів щодо свого захисту від нанесення йому послідуючих ударів ОСОБА_9 , оскільки в інший спосіб зупинити ОСОБА_9 було неможливо, то у відповідь він наніс йому також два удари, тобто він діяв у стані необхідної оборони з метою захисту своїх інтересів.
Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 , які підтримали доводи апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_9 , який заперечив проти апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, зокрема частково показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7 , який ствердив у судовому засіданні, що він заподіяв ОСОБА_9 один удар ногою та один удар рукою в його обличчя, у відповідь на нанесення ним ударів йому металевою драбиною.
Показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який ствердив, що 20.06.2013 року приблизно о 19 год. 30 хв. на водозабірній станції смт.Гусятина, де він працював, ОСОБА_7 , під час суперечки, наніс йому декілька ударів кулаком в область обличчя, від яких він закрився руками та нахилився. Після чого, ОСОБА_7 наніс йому ще декілька ударів ногою в лобну частину голови. Нанесення ним ударів ОСОБА_7 металевою драбиною категорично заперечив.
Показаннями свідка ОСОБА_12 - директора водозбірної станції, який посвідчив в судовому засіданні, що ОСОБА_7 першим затіяв сварку, в процесі якої наніс удар ногою в голову ОСОБА_9 , який йому ударів металевою драбиною не наносив.
Висновком комісійної судово-медичної експертизи від 24.01.2014 року, з якого видно, що у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді трьох саден в тім'яній ділянці голови, на лівому плечовому суглобі та правому надпліччі; чотири синці (кровняки) навколо обох очей, на лівому плечовому суглобі та в ділянці правої лопатки; набряк м'яких тканин правої щоки. Синці кровняки та садна в ділянці обличчя ОСОБА_9 могли виникнути від кількох (щонайменше трьох) ударів кулаком. Усі ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних.
Відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_7 разом з трьома особами 20.06.2013 року приблизно о 19 год. 30 хв. прийшли на територію водозбірної станції смт.Гусятин, а також, що ОСОБА_9 лежить на землі, а ОСОБА_7 коліном спирається на нього.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_7 , що він наніс удари потерпілому ОСОБА_9 діючи в стані необхідної оборони, є аналогічними, що і в суді першої інстанції, які були ретельно перевірені і вірно визнані необґрунтованими, оскільки обвинувачений разом з трьома особами приїхав на робоче місце потерпілого ОСОБА_9 , першим затіяв сварку з приводу цивільних правовідносин, які міг вирішити в судовому порядку, однак не дивлячись на це, відчуваючи підтримку осіб, з якими приїхав, став наносити удари кулаками і ногами потерпілому, заподіявши йому тілесні ушкодження. При цьому з досліджених доказів не вбачається, що потерпілий становив для нього реальну загрозу, захищаючись від якої, він наніс удари.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд вірно оцінив критично і не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які приїхали разом з обвинуваченим на робоче місце потерпілого ОСОБА_9 , в тій частині, що нібито останній першим наніс ОСОБА_7 удари металевою драбиною, оскільки ці показання в судовому засіданні були неоднаковими, непослідовними та суперечливими, а також спростовані показаннями свідка ОСОБА_12 , потерпілого ОСОБА_9 , які категорично ствердили, що останній цього не вчиняв, висновком експерта №326 від 15 серпня 2013 року, з якого вбачається, що в медичній довідці на ім'я ОСОБА_7 вказано, що при огляді 20.06.2013 року у нього виявлено садини лівої верхньої третини кисті, забій і садна лівого колінного суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Однак, експерт не зміг дати відповіді на питання стосовно давності утворення ушкоджень, механізму їх утворення, а також чи можливе утворення ушкоджень при обставинах викладених у постанові, у зв'язку з тим, що в медичній довідці не міститься даних про властивості цих ушкоджень (не вказано розміри, форма, стан їх поверхні, наявність чи відсутність кірочок на них та їх розташування відносно рівня навколишньої шкіри).
Про неправдивість показань ОСОБА_7 , щодо нанесення йому ОСОБА_9 ударів металевою драбиною, свідчить також і той факт, що він звернувся до експерта для встановлення у нього тілесних ушкоджень лише 15 серпня 2013 року, тобто по збігу майже двох місяців з дня скоєння кримінального правопорушення, а саме після того як йому стало відомо, що він обвинувачується у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , намагаючись таким способом захиститись і уникнути відповідальності за скоєне.
Таким чином, зазначеними вище доказами спростовані наведені в апеляційній скарзі доводи обвинуваченого про те, що він наносячи удари потерпілому, знаходився в стані необхідної оборони, передбаченої ст.36 КК України.
Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, є правильною та відповідає наведеним у вироку висновкам і апеляційних підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження колегія суддів не вбачає.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 суд у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що воно відноситься до категорії невеликої тяжкості, його особу - позитивно характеризується, обставини, що пом'якшують покарання - до кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, потерпілий просив його суворо не карати. Тому, колегія суддів вважає, що таке покарання є достатнім і буде сприяти виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Гусятинського районного суду від 22 травня 2014 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2