Справа № 606/597/14-к
24 червня 2014 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовлі кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Соколів Теребовлянського району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, судимого 24 грудня 2008 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений від відбування вказаного покарання у зв'язку із закінченням строку відбуття покарання
за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Тернополя, мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, судимого 26 лютого 2014 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю один рік із покладенням обов'язків, передбачених п.2,3 ч.1 ст.76 КК України
за ч.2 ст.185 КК України
Обвинувачений ОСОБА_6 у другій половині листопада 2013 року в обідній час, перебуваючи з дозволу ОСОБА_10 в одній із кімнат житлового будинку останнього, що в АДРЕСА_3 , умисно, з корисливих мотивів, повторно таємно викрав із стола мобільний телефон марки «Nokia 2760” вартістю 125 грн. із стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку «МТС» вартістю 10 грн., який належав потерпілому ОСОБА_11 , заподіявши йому шкоду на суму 135 грн. Із викраденим майном ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 на початку грудня 2013 року у вечірній час, йдучи разом із потерпілим ОСОБА_5 вулицею Довбуша в м.Теребовлі в напрямку до місця проживання потерпілого, умисно, з корисливих мотивів, повторно відкрито викрав із кишені куртки потерпілого гаманець вартістю 20 грн., в якому знаходились гроші в сумі 660 грн. та з місця вчинення злочину втік. Викраденими у потерпілого ОСОБА_5 гаманцем та грошима розпорядився на власний розсуд.
Далі, 1 січня 2014 року у вечірню пору доби в АДРЕСА_4 обвинувачений ОСОБА_6 зустрівся із обвинуваченим ОСОБА_7 , де за попередньою змовою між собою вони зайшли у під'їзд вказаного будинку, звідки умисно, з корисливих мотивів, повторно таємно викрали спортивний велосипед, належний потерпілій ОСОБА_12 , чим спричинили їй шкоди на суму 644 грн. Після вчинення крадіжки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишили місце вчинення злочину та розпорядились викраденим велосипедом, продавши його незнайомій особі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, розкаявся у вчиненому та показав, що в другій половині листопада 2013 року біля обіду він зайшов у будинок по АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_10 , і попросив його води. Знаходячись у будинку, а саме: в одній із його кімнат, він побачив на столі мобільний телефон та, скориставшись тим, що ОСОБА_10 вийшов із кімнати по воду, а також відсутністю інших осіб таємно викрав вказаний телефон та вийшов із будинку. Далі, на початку грудня 2013 року у вечірній час, проходячи по вул.Довбуша в місті Теребовлі, він зустрів потерпілого ОСОБА_5 , який був у стані алкогольного сп'яніння, і вирішив допомогти йому дійти до його місця проживання. Йдучи вказаною вулицею, він відкрито викрав із кишені куртки потерпілого гаманець із грошима, після чого залишив його, а гроші витратив на власні потреби. Крім того, вказав, що 1 січня 2014 року у вечірню пору доби в місті Теребовлі по вул.Наливайка Тернопільської області він зустрівся із обвинуваченим ОСОБА_7 , який запропонував йому вчинити крадіжку велосипеда із під'їзду одного із житлових будинків, на що він погодився. Вони удвох зайшли у під'їзд будинку АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали велосипед, який наступного дня ОСОБА_7 продав незнайомій особі за 200 грн. Отриманими від продажу велосипеда грошима вони поділились між собою порівну.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та суду показав, що 1 січня 2014 року у вечірню пору доби в місті Теребовлі по вул.Наливайка Тернопільської області він зустрівся із обвинуваченим ОСОБА_6 та запропонував йому вчинити крадіжку велосипеда із під'їзду одного із житлових будинків, на що він погодився. Вони удвох зайшли у під'їзд будинку АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали велосипед, який наступного дня він продав незнайомій особі за 200 грн. Гроші, отримані від продажу велосипеда, вони поділили між собою.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що початку грудня 2013 року у вечірній час, проходячи по вул.Довбуша в місті Теребовлі, він зустрів обвинуваченого ОСОБА_6 . Коли вони разом йшли по вулиці в напрямку до його місця проживання, обвинувачений ОСОБА_6 із лівої кишені куртки відкрито викрав гаманець, в якому були гроші в сумі 660 грн. Підтвердив, що він відчув як ОСОБА_6 запхав руку у кишеню його куртки та бачив, як витягнув гаманець із грошима. Він кричав до ОСОБА_6 , щоб той повернув гроші, однак останній на його прохання не реагував, а втік. До цього часу ОСОБА_6 викрадені гроші йому не повернув.
У вчиненому обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування і які доводять його вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 у вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування і які доводять його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, переконавшись в істинності та добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 про відмову у дослідженні доказів, їх правильному розумінні недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та позбавлення права на оскарження фактичних обставин вчинених ними кримінальних правопорушень, вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинувачених та допитом потерпілого ОСОБА_5 .
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ознаками ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Також суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ознаками ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті кримінальних правопорушень, частково добровільно відшкодував заподіяну кримінальними правопорушеннями шкоду.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є вчинення ним злочину щодо особи похилого віку.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті кримінального правопорушення, відшкодував заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Аналізуючи в сукупності наведені обставини, що пом”якшують покарання ОСОБА_6 , враховуючи його особу, який раніше судимий, через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив умисний тяжкий злочин, не має постійного місця проживання, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання, передбачене санкціями статтей обвинувачення, у виді позбавлення волі за сукупністю злочинів.
При цьому, суд враховує позитивну характеристику ОСОБА_6 , те, що він періодично працює та хворіє туберкульозом легень.
Аналізуючи в сукупності наведені обставини, що пом”якшують покарання ОСОБА_7 , бажання його виправитись без ізоляції від суспільства, враховуючи його особу, який вчинив злочин до вироку Теребовлянського районного суду від 26 лютого 2014 року, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті обвинувачення у виді позбавлення волі, за сукупністю злочинів, за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, суд враховує негативну характеристику ОСОБА_7 за місцем його проживання.
Керуючись ст.374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України- 2 (два) роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_6 у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Стягнути із ОСОБА_6 в користь Державного бюджету України 342.30 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області товарознавчої експертизи від 14 січня 2014 року № 6/17/14.
Стягнути із ОСОБА_6 в користь Державного бюджету України 171.15 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області товарознавчої експертизи від 14 січня 2014 року № 6-16/14.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України- 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України за вироком Теребовлянського районного суду від 24 червня 2014 року і ч.3 ст.185 КК України за вироком Теребовлянського районного суду від 26 лютого 2014 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_7 у виді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_7 обов”язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Стягнути із ОСОБА_7 в користь Державного бюджету України 171.15 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області товарознавчої експертизи від 14 січня 2014 року № 6-16/14.
Речовий доказ у провадженні: мобільний телефон марки «Nokia 2760”, який передано для зберігання потерпілому ОСОБА_11 , залишити у його розпорядженні.
Речовий доказ у провадженні: спортивний велосипед, який передано для зберігання потерпілій ОСОБА_12 , залишити у її розпорядженні.
На вирок може бути апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча