Справа № 606/792/14-к
27 червня 2014 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Теребовлі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210170000031 від 14 січня 2014 року про обвинувачення
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, несудимого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
за ч.1 ст.286 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_8 , 13 січня 2014 року о 21 год., керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT-35», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався автомобільною дорогою Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече (345 км+350м) поблизу смт.Дружба Теребовлянського району Тернопільської області в напрямку м.Тернополя.
Рухаючись у вказаному напрямку, порушуючи вимоги п.1.3,1.5, підпунктів «б», «д» п.2.3, п.11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій зобов'язаний був знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, не повинен створювати, як учасник дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїжджати на смугу зустрічного руху лише для обгону або об'їзду перешкоди, при цьому водії зустрічного руху мають перевагу, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, обвинувачений ОСОБА_8 не справився із керуванням транспортним засобом автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT-35», державний номерний знак НОМЕР_1 , і виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ-2103», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , в салоні якого знаходилась потерпіла ОСОБА_4 . Внаслідок цього та всупереч вимогам вказаних пунктів Правил дорожнього руху України неправомірні дії водія ОСОБА_8 призвели до настання дорожньо - транспортної пригоди, внаслідок чого пасажиру автомобіля марки «ВАЗ-2103» ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи 4-ої плюснової кістки лівої ступні та синця цієї ступні, які відповідно до висновку судово-медичного експерта від 12 березня 2014 року № 280 кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров'я.
Між діями водія ОСОБА_8 , які виразились у порушенні п.1.3,1.5, підпунктів «б», «д» п.2.3, п.11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок яких настала дорожньо-транспортна пригода та наслідками у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій ОСОБА_4 існує прямий причинно-наслідковий зв”язок.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині та показав, що 13 січня 2014 року о 21 год., він, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT-35», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався автомобільною дорогою Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече поблизу смт.Дружба Теребовлянського району Тернопільської області в напрямку м.Тернополя. В ході руху у вказаному напрямку він не справився із керуванням автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT-35» та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ-2103» під керуванням водія ОСОБА_9 , в салоні якого знаходилась потерпіла ОСОБА_4 . Внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України настала дорожньо-транспортна пригода, в результаті чого потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження. Крім того, суду пояснив, що транспортний засіб він використовує для одержання заробітку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батьківських прав стосовно них не позбавлений.
У порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування і які доводять його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, переконавшись в істинності та добровільності позиції обвинуваченого про відмову у дослідженні доказів, його правильному розумінні недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та позбавлення права на оскарження фактичних обставин вчинених ним кримінальних правопорушень, вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ознаками ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, відповідно до вимог ст.50, 65-67 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам досудового розслідування та суду у розкритті злочину.
Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає такою, що пом'якшує покарання наступну обставину: те, що обвинувачений попросив пробачення у потерпілої.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Аналізуючи в сукупності наведені обставини, що пом”якшують покарання, враховуючи особу ОСОБА_8 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілої, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами, звільнивши його від відбування основного покарання (обмеження волі) з випробуванням.
У судовому засіданні обвинувачений звернувся із письмовою заявою про звільнення його від відбування покарання у зв'язку із застосуванням до нього вимог Закону України «Про амністію у 2014 році».
Відповідно до п. «в» ст.1, ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, які не позбавлені батьківських прав та які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, вчинені з необережності, якщо вони проти цього не заперечують і надали свою згоду в усній чи письмовій формі.
Злочин, який вчинив ОСОБА_8 відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, який вчинений з необережності. Обвинувачений ОСОБА_8 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» має двох неповнолітніх дітей, батьківських прав стосовно них не позбавлений, надав суду письмову згоду про застосування до нього амністії.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_8 підлягає звільненню від призначеного за цим вироком покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Прокурором Теребовлянського району в порядку ст.128 КПК України в інтересах держави в особі Чортківської центральної комунальної районної лікарні до ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Розмір вказаних витрат складає 856.48 грн.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_8 добровільно відшкодував Чортківській центральній комунальній районній лікарні 856.48 грн. витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_4 від злочину, що підтверджується квитанцією публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 24 червня 2014 року.
Прокурор у судовому засіданні відмовився від позову у зв'язку із добровільною сплатою ОСОБА_10 витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину.
За таких обставин суд вважає, що провадження у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі Чортківської центральної комунальної районної лікарні до ОСОБА_8 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, слід закрити.
Керуючись ст.374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання:
за ч.1 ст.286 КК України - 1 (один) рік обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_8 обов”язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у виді обмеження волі.
Провадження у справі за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Чортківської центральної комунальної районної лікарні до ОСОБА_8 про відшкодування 856.48 грн. витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину, закрити у зв'язку із добровільною сплатою ОСОБА_8 вказаних витрат та відмовою прокурора від позову.
Стягнути із засудженого ОСОБА_8 в користь Державного бюджету України 489.44 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області судової автотехнічної експертизи № 5-53/14 від 23.01.2014 року.
Стягнути із засудженого ОСОБА_8 в користь Державного бюджету України 489.44 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області судової автотехнічної експертизи № 5-56/14 від 22.01.2014 року.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT-35», державний номерний знак НОМЕР_1 , який передано для зберігання його власнику ОСОБА_11 , залишити у розпорядженні останнього.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: автомобіль марки «ВАЗ-2103», державний номерний знак НОМЕР_2 , який передано для зберігання ОСОБА_12 , залишити у розпорядженні останнього.
На вирок може бути апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча