01 серпня 2014 р. Справа №607/11673/14-ц
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Ромазан В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів ,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів .
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 липня 2014 року дану заяву залишено без руху, а, ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків.
У визначений ухвалою строк, недоліки заяви не усунуті. Зокрема - позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Позивач у заяві на ухвалу суду про залишення без руху вказав, що він просить суд врахувати ту обставину, що в силу вимог ст.24 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» ним врегульовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Загальними положеннями зазначеного Закону визначено поняття «споживача» та «виконавця» послуг, відповідно до яких споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, а «виконавець» - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. В силу вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 проживає АДРЕСА_1, є співвласником будинку разом із своїм племінником ОСОБА_2, який припинив з осені 2009 року по даний час здійснювати оплату за спожитий газ на опалення будинку, який перебуває у спільній частковій власності. Позивач зазначив, що ним сплачено з 2009 року по травень 2014 року за спожитий газ 10353 гривні по опаленню цілого будинку. В силу вимог ст.541, 544 ЦК України, ОСОБА_1 просить суд стягнути із ОСОБА_2 у її користь 8631 грн. коштів сплачених нею за спожитий газ, як боржником, який виконав солідарний обов»язок в порядку регресу.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивач звернувся в суд із позовом до відповідача з приводу спору, який виник із правовідносин, що склалися між співвласниками майна з приводу його утримання та стягнення коштів по оплаті послуг за наданий спожитий газ в порядку регресу, за виконання ОСОБА_1 солідарного обов»язку перед кредитором (ВАТ «Тернопільміськгаз»), а не з приводу порушення її прав як споживача ВАТ «Тернопільміськагаз».
Таким чином, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, слід вважати неподаною та повернути її позивачу в силу вимог ч.2 ст.121 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - вважати неподаною та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п»яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан