ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань виправлення помилки у виконавчому листі
05 серпня 2014 року № 2а-6729/09/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Косів М.Б.
за участю:
представника заявника - Проць Н.І.
представника Генеральної прокуратури України - Турчина І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" про виправлення помилки у виконавчому листі №2а-6729/09/1370, виданому 17.04.2014р. у справі №2а-6729/09/1370 за адміністративним позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій, -
встановив:
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 року задоволено частково позов Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", визнано протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді скарги МБО "Екологія-Право-Людина" №89 від 07.05.2009 р., зобов'язано Генеральну прокуратуру України розглянути скаргу позивача №89 від 07.05.2009 р. та повідомити МБО "Екологія-Право-Людина" про результати такого розгляду, в решті позовних вимог відмовлено. 17.04.2014 року видано виконавчий лист №2а-6729/09/1370 .
Позивач, Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина", звернувся із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі №2а-6729/09/1370 виданому 17.04.2014 року у справі №2а-6729/09/1370 за позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій шляхом зазначення у графі "боржник" ідентифікаційного коду 00034051 Генеральної прокуратури України.
Заява мотивована тим, що через відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду позивачеві постановою відмовлено у відкритті виконавчого провадження
Представник заявника (позивача) у судовому засіданні заяву підтримав, просить її задовольнити.
Представник відповідача проти заяви заперечив повністю, зазначив, що чинним законодавством не передбачено по такій категорії справ обов'язково зазначати ідентифікаційний код боржника, зміст виконавчого листа повністю відповідає резолютивній частині рішення суду, а також, що не вказання ідентифікаційного коду боржника не є помилкою, допущеною у виконавчому листі, просить у задоволенні заяви відмовити.
При вирішенні заяви суд виходить із завдань адміністративного судочинства закріплених у ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч.2 ст. 259 КАС України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Виконавчий лист згідно ч.1 ст. 259 КАС України має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1. ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 606-XIV), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно п.3 ч.1 ст. 18 Закону N 606-XIV, у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або
місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КАС України відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ч.1 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до пункту 10.4. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» у рішенні про стягнення з відповідача на користь позивача певної суми грошових коштів суд першої інстанції повинен зазначити дані, визначені пунктом 3 частини першої статті 18 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження", необхідні для подальшого оформлення виконавчого документа: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серію паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема дату народження боржника та місце його роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимога п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" про зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), не поширюється на відповідачів - суб'єктів владних повноважень, в даному випадку - Генеральну прокуратуру України, навіть за найменуванням та місцезнаходженням яких, їх можна ідентифікувати.
Відтак, належним способом захисту права позивача на виконання судового рішення є оскарження постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-6729/09/1370.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для виправлення помилки у виконавчому листі, оскільки така не допущена при його видачі.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 165, 167, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" про виправлення помилки у виконавчому листі №2а-6729/09/1370, виданому 17.04.2014р. у справі №2а-6729/09/1370 за адміністративним позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.М. Брильовський
Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2014 року