15 липня 2014 року 10:42 810/2760/14
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області, третя особа: Застугнянська сільська рада Васильківського району Київської області, про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі-позивач,) з позовом до Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області (далі-відповідач), третя особа: Застугнянська сільська рада Васильківського району Київської області, про скасування кадастрових номерів: 322148205:04:007:0070; 3221482805:04:007:0069; 3221482805:04:007:0068 та Державних актів на земельні ділянки за кадастровими номерами: 322148205:04:007:0070; 3221482805:04:007:0069; 3221482805:04:007:0068.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача по відмові у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача у зв'язку взаємним перекриттям з іншими земельними ділянками позбавляють позивача права розпоряджатися своєю земельною ділянкою, унеможливлюють його право на ідентифікацію земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру та на внесення відомостей до державного земельного кадастру. У зв'язку з цим позивач просить скасувати кадастрові номери та державні акти на право власності на земельні ділянки, які накладаються на його земельну ділянку.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду відповідач не прибув, надав документи на виконання ухвали суду. Третя особа надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.
Між позивачем і ОСОБА_2 26.11.2002 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,073 га., що знаходиться на території Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, надану для ведення садівництва в садовому товаристві «Співдружність». Ця земельна ділянка ОСОБА_2 належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №050720, виданого Застугнянською сільською радою 04.10.2001 на підставі рішення цієї ж сільської ради від 27.03.2001 за №21. З метою присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та внесення обмінного файлу в національну кадастрову систему позивач звернувся до ТОВ «Рідна Земля» з метою розробки документації із землеустрою та присвоєння кадастрового номеру. Розробивши документацію із землеустрою позивачем до відповідача подано пакет документів на розгляд. Рішенням №РВ-3200062712014 від 28.01.2014 відповідачем відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Із наданих відповідачем документів судом встановлено, що відповідно до Державного земельного кадастру в межах земельної ділянки позивача, яку передбачається зареєструвати, знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 3221482805:04:007:0069 та 32211482805:04:007:0070. Ці земельні ділянки, а також земельна ділянка з кадастровим номером 3221482805:04:007:0068 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру обліковуються за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Ці особи мають належним чином оформлені державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК №700190, ЯК №700189 та ЯК №700188. ПП «Мир-Агро» належним чином оформлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на території с. Червоне Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області. Крім того, в матеріалах справи наявний витяг із технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадян СТ «Співдружність» на території Застугнянської сільради Васильківського району.
Суд зазначає, що дослідженням проекту та технічної документації на земельну ділянку, наданої позивачем, встановлено, що при виготовленні проекту та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку серіє ЯК 700190 на ім'я ОСОБА_3 та серії ЯК 700188 на ім'я ОСОБА_4 розробником проекту не враховано технічну документацію та державний акт на право приватної власності на землю ІV-КВ №050720 на ім'я ОСОБА_2
Крім того, відповідач повідомив суд, що інформація про наявність будь-яких судових рішень про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯК №700190, виданого ОСОБА_3, серії ЯК №700188, виданого ОСОБА_4, та серії ЯК №700189, виданого ОСОБА_5, або судових рішень, які стосуються інших спорів щодо права власності, володіння, користування цими земельними ділянками у відповідача відсутня.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, регулюються Законом України від 07.07.2011 №3613-VІ «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон №№3613-VІ).
Відповідно до ст.1 Закону №№3613-VІ державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.9 Закон №№3613-VІ).
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №3613-VІ земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
Розділом ІV цього закону визначено порядок ведення державного земельного кадастру. Так, статтею 20 цього Закону передбачено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Приписами статті 24 цього Закону визначено процедуру державної реєстрації земельної ділянки. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється, зокрема, за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року (далі - Порядок).
Як встановлено судом, позивач звернувся із заявою до відділу Держземагентства у Васильківському районі про присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та внесення обмінного файлу в базу національних кадастрових систем. Під час перевірки відповідачем виявлено факт перекриття меж земельної ділянки площею 0,073 га, що розташована на території Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, власником якої є позивач.
Оскільки державним кадастровим реєстратором при цьому встановлено одну з підстав, передбачених п.6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», то ним винесено рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, про що у встановленому порядку повідомлено позивача.
Отже, суд дійшов до висновку, що дії відповідача, які полягають у відмові в присвоєнні кадастрового номеру земельній ділянці, а також прийняття рішення про відмову є правомірними та вчиненні відповідно до чинного законодавства, підстави для скасування цього рішення відсутні.
Надаючи оцінку позовним вимогам з урахуванням принципів верховенства права, законності, завдань адміністративного судочинства та способу захисту прав позивача, суд бере до уваги таке.
Із позовної заяви вбачається, що позивач шляхом пред'явлення адміністративного позову вимагає скасувати кадастрові номери та державні акти на земельні ділянки за цими кадастровими номерами, які належать іншим фізичним особам та зареєстровані за ними. Таким чином, в дійсності, позивач оспорює право власності іншої особи або законність набуття нею права власності на цю земельну ділянку (її частину)і намагається вирішити цей спір в обхід передбаченого законом порядку розв'язання цивільно-правових спорів між суб'єктами цивільного права, всупереч передбачених законом способів захисту цивільних прав, уникнувши спору з кредитором за цивільно-правовими зобов'язаннями, а шляхом пред'явлення адміністративного позову до суб'єкта владних повноважень, який не має жодного юридичного інтересу до предмету спора і лише здійснює державну реєстрацію.
Суд зазначає також, що принцип верховенства права, встановлений у ч.1 ст. 8 Конституції України, слід розуміти у взаємозв'язку з положеннями ст. 3 Конституції України. Саме так цей принцип викладено у ч.1 ст.8 КАС України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд вважає, що у даному випадку захист порушеного права повинен здійснюватися у спосіб, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами, наприклад, вимогою про визнання права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, шляхом пред'явлення позову в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Отже, захист порушеного права позивача може бути здійснено шляхом пред'явлення позову у порядку цивільного судочинства з іншим предметом оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, при винесенні рішення про відмову позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про його земельну ділянку, діяв правомірно та у межах наданих повноважень відповідно до вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду належні, достатні та допустимі докази в обґрунтування правомірності своїх дій, якими спростовуються твердження позивача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, а позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 липня 2014 р.