ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" серпня 2014 р. Справа № 809/2292/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Черепій П.М., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
11.07.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимогам податкового законодавства України більше одного року не подавав органам Державної податкової служби, податкові декларації, що у відповідності до вимог частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для припинення його підприємницької діяльності.
11.07.2014 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі і направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову. Проте, 23.07.2014 року ухвала повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" внаслідок чого, у відповідності до вимог статті 35 КАС України, відповідач вважається повідомленим щодо відкриття провадження в даній справі.
Заперечення проти позову або заява про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, не надійшли.
Згідно вимог пункту 2 частини 5 статті 183-2 КАС України, справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 03.01.2008 року ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8) та взята на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.
Згідно довідки Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 3102/9/09-15-17-02-02-23/5750 від 20.06.2014 року ФОП ОСОБА_1 не подає податкову звітність з 08.01.2008 року. (а.с. 5).
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".
Пунктом 5 частини 1 статті 46 цього Закону встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
В пункті 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно довідки Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 9752/10/25-150/5286 від 17.06.2014 року у ФОП ОСОБА_1 податковий борг відсутній. (а.с. 6).
Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право звертатися з позовами до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 163, 164, 165, 166, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, Україна).
Постанову згідно частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України допустити до негайного виконання.
Згідно частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" копію постанови направити відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об'єднань громадян реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ).
Відповідно до частини 9 статті 183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: Черепій П.М.