копія
07 серпня 2014 р. Справа № 804/5582/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб'юшн Крим" про стягнення заборгованості у розмірі 1 959 391,04 грн., -
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Крим» про стягнення податкового боргу у розмірі 1 959 391,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг, який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Ухвалою суду від 18.04.2014 року відкрито провадження у адміністративній справі.
Заявник подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судова кореспонденція направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти за відсутністю адресата. Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ч.7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків в т.ч. і як платник податку на додану вартість.
Судом встановлено, що свідоцтво ПДВ відповідача анульовано 10.04.2014 року.
Судом встановлено, що заявником проведено камеральну перевірку даних, задекларований у податковій звітності з ПДВ, на підставі якого складно Акт від 28.01.2013 року № 232/15-2/36115872.
У акті від 28.01.2013 року № 232/15-2/36115872 зазначено про те, що відповідачем порушено не подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року, а також п.184.7 ст. 184 ПК України.
За наслідками перевірки заявником складено податкові повідомлення - рішення від 06.06.2013 року № 0003131502 на суму 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 06.06.2013 року № 0003121502 на суму грошового зобов'язання з ПДВ 1 401 765,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 350 441,25 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення направлено відповідачу поштою за податковою адресою, про те повернулося на адресу заявника із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання».
Згідно п.14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму грошового зобов'язання, яке визначено у податкових повідомленнях -рішеннях від 06.06.2013 року № 0003131502 та від 06.06.2013 року № 0003121502, а також не оскаржив їх ні в адміністративному, ні в судовому порядку, то сума, що вказана у податкових повідомленнях рішенням є податковим боргом відповідача.
Судом також встановлено, що заявником нараховано згідно статті 129 ПК України на суму податкового боргу відповідача пеню у розмірі 207 184,79 грн.
Відповідачу виставлено податкову вимогу форми «ю» № 3-25 від 31.01.2014 року, копія якої знаходиться у матеріалах справи, яка направлена відповідача по пошті 16.02.2014 року, що підтверджується копією чеку відділення зв'язку, який знаходиться у матеріалах справи. Податкова вимога повернулася на адресу заявника із відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача, яку позивач просить стягнути, складає 1 959 391,04 гривень (1 752 376,25 грн. - недоїмка та 207 014,79 грн. - пеня).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість подання, та необхідність його задоволення.
Одночасно суд зазначає, що обов'язок дослідження судом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України встановлено лише у справах щодо оскарження цих рішень.
Як вбачається з матеріалів справи заявник не визначав предметом позову оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимого тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять .
Як вбачається з матеріалів справи з позовом звернувся суб'єкт владних повноважень, і він не просить суд захистити свободи та інтереси відповідача чи третіх осіб.
Тому, у суду немає підстав для виходу за межі позовних вимог і прийняття рішення на вимогу відповідача щодо визнання неправомірним рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, вказана правова позиція узгоджується із принципом належності доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Позов заявлено про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій застосованих до відповідача.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що предметом доказування за позовом, що розглядається є саме прийняття позивачем податкового повідомлення - рішення, отримання відповідачем цього рішення, відсутність самостійної сплати відповідачем суми грошового зобов'язання та чинність цих рішень на момент звернення позивачем до суду із позовом (у випадку оскарження відповідачем цього рішення у судовому порядку чи набрало законної сили судове рішення у справі щодо його оскарження).
Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення - рішення були отриманні відповідачем.
На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати грошових зобов'язань, які визначені у податкових повідомленнях - рішеннях.
Крім того, відповідачем не надано доказів оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень в адміністративному чи судовому порядку.
Таким чином, на момент розгляду справи вказані рішення є чинними і ніким не оскаржені у встановленому законом порядку, тому підлягають виконанню.
У відповідності до ч.8 ст. 183-3 КАС України постанова винесена судом за наслідками розгляду подання органів державної податкової служби підлягає негайному виконанню.
Про те, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства», який набрав чинності 31.12.2011 року, внесено зміни до статті 256 КАС України, яка встановлює, які постанови суду виконуються негайно.
Згідно п.4 ч.2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.
У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 р. N 4-зп про набуття чинності Конституції України зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Враховуючи викладене з 31.12.2011 року постанова прийнята у справах, визначених статтею 183-3 КАС України підлягає негайному виконанню лише за ініціативою суду.
Заявник у поданні просить допустити його до негайного виконання, про те вказане клопотання ніяким чином не обгрунтовано.
Оскільки суд розглянув подання без участі представника відповідача, то суд не знаходить підстав для негайного виконання даної постанови суду.
Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163, 183-3 КАС України, суд -
Подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Крим» (код ЄДРПОУ 36115872) грошові кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 959 391,04 грн. з податку на додану вартість.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.08.2014 року Суддя З оригіналом згідно С.В. Златін С.В. Златін