Справа № 395/37/14-к
Провадження № 1-кп/395/7/2014
01 серпня 2014 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора прокуратури Маловисківського району Кіровоградської області ОСОБА_2 , потерпілих і цивільних позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 , неповнолітньої обвинуваченої і цивільного відповідача ОСОБА_7 , її законного представника і цивільного відповідача ОСОБА_8 , захисника - адвоката ОСОБА_9 , цивільного відповідача ОСОБА_10 , представника ССД Маловисківської райдержадміністрації Кіровоградської області ОСОБА_11 , представника КМСД Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_12 , секретарів судового засідання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013120050000155 від 10.04.2013 р., стосовно
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мала Виска, Кіровоградської області, яка проживає з батьками по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою (9 класів), учениця 10-б класу Маловисківської загальноосвітньої школи № 3, раніше не судима,
обвинуваченої у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
Суд визнав доведеним, що в першій декаді листопада 2011 року (точна дата органами досудового розслідування не встановлена) близько 08 години неповнолітня ОСОБА_16 , достовірно знаючи про те, що родина потерпілих за місцем свого проживання: другий АДРЕСА_1 , зберігає велику суму грошей, діючи навмисно, з корисливих спонукань, з метою власної наживи та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а також знаючи де вони зберігають ключі від будинку, взяла зі схованки ключі, якими відкрила вхідні двері та проникла до будинку за вищевказаною адресою, де з шухлядки меблевої стінки таємно викрала гроші в сумі 100.000 грн., які належали потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , закрила двері будинку ключами, які повернула до схованки.
З місця вчинення злочину ОСОБА_16 зникла, розпорядившись викраденими грошима на власний розсуд та завдавши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 100.000 гривень.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що неповнолітню обвинувачену потрібно визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
06 грудня 2011 року близько 08 години неповнолітня ОСОБА_16 , достовірно знаючи про те, що родина потерпілих за місцем свого проживання зберігає велику суму грошей, діючи навмисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою власної наживи та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаючи, де вони зберігають ключі від будинку, взяла зі схованки ключі, якими відкрила вхідні двері та проникла до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де з шухлядки меблевої стінки таємно викрала гроші в сумі 100.000 грн., які належали потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , закрила будинок ключами, які повернула до схованки.
У подальшому ОСОБА_16 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденими грошима на власний розсуд та завдавши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 100.000 гривень.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що неповнолітню обвинувачену потрібно визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло.
13 грудня 2011 року (точний час органами досудового розслідування не встановлено) неповнолітня ОСОБА_16 , достовірно знаючи про те, що родина потерпілих за місцем свого проживання зберігає велику суму грошей, діючи навмисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою власної наживи та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна у великих розмірах, перебуваючи у них в гостях, таємно викрала зі столу ключі від будинку та хвіртки.
Цього ж дня, 13.12.2011 р., близько 08 години ОСОБА_16 , реалізовуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що в домоволодінні нікого немає, скориставшись викраденими ключами, відкрила хвіртку та проникла на подвір'я, після чого через незачинені двері проникла до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де з шухлядки меблевої стінки таємно викрала гроші в сумі 154.500 грн. та 2.215 доларів США, що складає (за курсом 100 доларів США - 798 грн. 97 коп.) 17.697 грн. 19 коп., котрі належали потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 .
Зникнувши з місця вчинення злочину, вона розпорядилась викраденими грошима на власний розсуд, завдавши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 172.197 грн. 19 коп., тобто у великих розмірах.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що неповнолітню обвинувачену потрібно визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, у великих розмірах та поєднане з проникненням у житло.
Висновки суду про винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтуються на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_16 винність у скоєнні вказаних злочинів у ході судового розгляду визнала повністю в межах, зазначених в обвинувальному акті, і пояснила, що ніяких заперечень з приводу пред'явленого обвинувачення у неї немає.
До того ж вона активно сприяла розкриттю злочинів та покаялася у вчиненому.
Проте від давання детальних показань у суді відмовилась, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Окрім визнання обвинуваченою власної винуватості у судовому засіданні, її причетність до скоєння інкримінованих злочинів також підтверджується зібраними у справі доказами.
Так, потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у суді пояснили, що 14.12.11 р. ОСОБА_5 виявила зникнення великої суми грошей: 354.500 грн. у національній валюті і 2.215 доларів США. Тому відразу повідомила про пригоду в міліцію.
У подальшому внаслідок досудового розслідування їм було повернуто значну частину коштів: 273.600 грн., в тому числі законний представник неповнолітньої обвинуваченої повернула їм 20 тис. грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди.
Потерпілий ОСОБА_18 та цивільний відповідач ОСОБА_19 у суді від дачі показань та пояснень відмовилися, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Свідок ОСОБА_20 пояснила у суді, що 14.12.2011 р. її мати, ОСОБА_5 , виявила крадіжку грошей і повідомила про пригоду в міліцію. Про причетність до крадіжки обвинуваченої вона дізналась від дівчат по телефону.
Свідок ОСОБА_21 пояснила у судовому засіданні, що 06.12.2011 р. близько 8 години ранку вона бачила як обвинувачена ОСОБА_16 зайшла у двір, а потім - до будинку потерпілих.
У неї склалося враження, що перед цим обвинувачена посварилася з іншими дівчатами: ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .
Вона не могла й подумати, що це обвинувачена скоїла крадіжку грошей у потерпілих.
Свідок ОСОБА_24 пояснила у суді, що у 2011 р. працювала барменом у готелі-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вказаний заклад відвідували ОСОБА_16 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Одного разу чи двічі дівчата розраховувались за продукти харчування і спиртні напої, демонструючи при цьому наявність великої суми грошей. У подальшому працівники міліції вилучили у закладі майно.
Свідок ОСОБА_27 підтвердив, що обвинувачена ОСОБА_16 у листопаді та грудні 2011 р. принесла йому великі суми грошей та попросила залишити їх у себе на деякий час. Стверджувала, що ці гроші їй передала на тимчасове зберігання ОСОБА_20 .
У подальшому він видав працівникам міліції 213 тис. грн. та 2.215 доларів США. Гроші були купюрами по 100 грн., 200 грн. та 500 грн.
Свідок ОСОБА_28 пояснила у судовому засіданні, що не пам'ятає подій трирічної давнини.
У подальшому свідок відмовилася від дачі показань у суді, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Свідок ОСОБА_29 пояснив у судовому засіданні, що 14.12.2011 р. ОСОБА_5 повідомила про крадіжку великої суми грошей. Тому він разом з іншими працівниками Маловисківського РВ УМВС проводили перевірку неповнолітніх подруг дочки потерпілої. Удома у свідка ОСОБА_30 в його присутності були виявлені та вилучені гроші.
Окрім цього, були виявлені та вилучені гроші у свідка ОСОБА_31 .
Свідок ОСОБА_32 підтвердив у судовому засіданні, що був присутнім, коли вилучалися гроші у ОСОБА_33 та ОСОБА_30 . В обох випадках ці особи стверджували, що одержали кошти від ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_34 пояснив у суді, що систематично возив обвинувачену ОСОБА_35 та її подруг на таксі до школи та зі школи, до кафе-бару.
Свідок ОСОБА_36 підтвердила у суді, що про крадіжку дізналась від дівчат по телефону. До цього обвинувачена ОСОБА_16 передавала їй гроші. Скільки разів таке відбувалося та які суми грошей давала обвинувачена, вона зараз не пам'ятає. Те, що вона придбала за вказані кошти, було вилучено працівниками міліції.
У подальшому свідок відмовилась від дачі показань у суді, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Свідок ОСОБА_37 підтвердила у судовому засіданні, що вона була піклувальником онуки ОСОБА_36 її присутності працівники міліції вилучили з сумки онуки гроші у сумі 12,5 тис. грн. та мобільний телефон.
У подальшому свідок відмовилась від дачі показань у суді, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Свідки ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 пояснили у судовому засіданні, що не пам'ятають подій трирічної давнини.
У подальшому вказані свідки, а також свідок ОСОБА_42 відмовилися від дачі показань у суді, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Свідок ОСОБА_43 пояснила у суді, що до неї звернувся працівник міліції ОСОБА_29 і став розпитувати за неповнолітніх ОСОБА_35 та ОСОБА_44 . З дітьми був соціальний працівник. У ОСОБА_45 забрали дорогий мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_46 пояснила у судовому засіданні, що була присутня у службовому кабінеті свідка ОСОБА_47 , коли неповнолітня ОСОБА_48 розповідала про пропозиції ОСОБА_7 та їх наслідки.
Свідок ОСОБА_49 пояснив у суді, що неповнолітня ОСОБА_16 стала відвідувати церкву та покаялася у скоєному.
Показання потерпілих та вище згаданих свідків у суді підтверджуються письмовими доказами у справі:
- протоколом огляду місця події від 14.12.2011 р., в ході якого працівниками міліції в домоволодінні свідка ОСОБА_50 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа-Х7» та гроші в сумі 12.500 грн.;
- протоколом огляду місця події від 14.12.2011 р., під час якого працівниками міліції в домоволодінні ОСОБА_51 було виявлено та вилучено гроші в сумі 9.500 грн.;
- протоколом огляду місця події від 15.12.2011 р., внаслідок якого в службовому кабінеті № 24 Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області у свідка ОСОБА_52 було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Нокіа-5230», документи на даний телефон та навушники до нього, зарядний пристрій та пластиковий підтримувач, мобільний телефон «Нокіа-5228», документи та зарядний пристрій до нього, куртку дитячу та гроші в сумі 300 грн.;
- протоколом огляду місця події від 14.12.2011 р., в ході якого працівниками міліції в домоволодінні ОСОБА_53 було виявлено та вилучено гроші в сумі 213.000 грн. та 2.215 доларів США;
- протоколом огляду місця події від 14.12.2011 р., під час якого працівниками міліції в домоволодінні ОСОБА_54 було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Нокіа», зарядний пристрій, навушники та тримач автомобільний для телефону, гроші в сумі 300 грн., джинси, кофту, сукню, олімпійку, дві пари кросівок;
- протоколом огляду місця події від 14.1212011 р., внаслідок якого працівниками міліції у кімнаті № 5 на 2-ому поверсі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було виявлено та вилучено: жіночі черевики та колготи «Elizabeth», етикетку з пломбою на нитці до ювелірного виробу з написом: «ПЕРСТЕНЬ, Срібло 925, Арт. 1798, розмір 18,5 ціна 165 грн.», мобільний телефон «WiFi TV J8+» у комплекті з зарядним пристроєм та фен «АURORA AU 200»;
- протоколом виїмки від 28.12.2011 р., в ході якої працівниками міліції було вилучено у ОСОБА_55 ноутбук «ASUS», зарядний пристрій до вказаного ноутбука, комп'ютерну безпровідну мишку «Logitech», сумку до ноутбука та технічну документацію.
Оскільки показання вище вказаних потерпілих та свідків у суді послідовні, логічні та узгоджуються з іншими доказами у справі, суд визнає їх правдивими.
Суд не ураховує показань свідка ОСОБА_56 , бо у судовому засіданні він пояснив, що йому нічого невідомо з приводу даного кримінального провадження.
Суд відкидає показання свідка ОСОБА_57 з таких міркувань.
Спочатку вказаний свідок стверджувала у судовому засіданні, що не може описати прикмети, а також назвати по іменам чи прізвищам учасників подій, очевидцем котрих вона начебто була 13.12.2011 р., бо нікого з дівчат не знає.
У подальшому ОСОБА_57 стала наполягати на тому, що учасники зазначених нею подій начебто називали прізвище «КАПУСТЕРІ», проте не уточнила, хто саме з них вказав це прізвище та кого саме з сім'ї КАПУСТЕРІ вони мали на увазі.
Інші показання вона також давала з чужих слів, не називаючи конкретних осіб, котрі про це начебто говорили в її присутності.
Відповідаючи на запитання законного представника неповнолітньої обвинуваченої, свідок підтвердила, що вона добра знає як сім'ю обвинуваченої, так і їхніх близьких родичів.
В той же час вона вказала в суді, що неповнолітня ОСОБА_16 начебто схожа на одну з названих нею дівчат, але вона у цьому невпевнена.
Оскільки під час досудового розслідування зазначений свідок не допитувалася і їй ніхто з учасників кримінального провадження не був пред'явлений для впізнання, у суді неповнолітня ОСОБА_16 також не була пред'явлена свідкові ОСОБА_57 для впізнання за правилами ст. 355 КПК України, бо про це не надходили клопотання від учасників кримінального провадження, котрі ініціювали її виклик до суду і допит, до того ж свідок не могла назвати ознаки, за якими вона може впізнати будь-яку особу, суд вважає показання цього свідка неналежним і недопустимим доказом.
За правилами ч. 2 ст. 85 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Стаття 99 КПК України визначає, що може бути документом у кримінальному провадженні.
Тому суд відкидає посилання представника потерпілих ОСОБА_6 на пояснення неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_58 , ОСОБА_30 , ОСОБА_59 , ОСОБА_33 та інших осіб в ході досудового розслідування кримінальної справи у грудні 2011 р.
Окрім цього, суд вважає, що вказаний представник потерпілих неправильно трактує факт дослідження у судовому засіданні постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2012 р. про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, на додаткове розслідування прокурору Кіровоградської області.
Вище згадане рішення свідчить лише про те, що розслідування кримінальних справ, передбачених п. 11 Перехідних положень КПК України 2012 р., у разі повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення досудового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом (п. 12 Перехідних положень КПК України 2012 р.).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Тому суд також відкидає посилання представника потерпілих ОСОБА_6 на протокол очної ставки між потерпілою ОСОБА_60 та свідком ОСОБА_61 від 23.01.2012 р., протоколи одночасного допиту декількох осіб від 07.05.2013 р.: ОСОБА_62 , ОСОБА_61 , ОСОБА_55 , протокол одночасного допиту декількох осіб від 08.05.2013 р.: ОСОБА_53 , ОСОБА_55 , протокол одночасного допиту декількох осіб від 03.06.2013 р.: ОСОБА_62 , ОСОБА_63 .
Суд відкидає посилання представника потерпілих ОСОБА_6 на копію газетної сторінки «Маловисківські вісті» від 24.12.2011 р., бо опубліковані дані були надані громадськості зі слів працівника оперативного підрозділу ОСОБА_64 .
За правилами ч. 7 ст. 97 КПК України у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.
Згідно вимогам ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Тому суд відкидає посилання потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і представника потерпілих ОСОБА_6 на докази, що начебто підтверджують скоєння інкримінованого неповнолітній обвинуваченій злочину у співучасті з іншими особами, стосовно котрих обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не висувалось.
При призначенні обвинуваченій покарання обставинами, які його пом'якшують, суд визнає: щире каяття ОСОБА_7 , активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування частини завданих збитків, а також вчинення злочину неповнолітньою (пп. 1-3 ч. 1 ст. 66 КК України).
При призначенні міри покарання обвинуваченій за вчинене, суд враховує характер і ступінь тяжкості вказаного злочину, а також особу ОСОБА_7 : задовільний стан її здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси неповнолітньої особи, ставлення неповнолітньої до вчиненого нею діяння, умови життя та виховання неповнолітньої, яка проживає разом з батьками, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем постійного проживання зарекомендувала себе позитивно, а за місцем навчання - посередньо.
Суд відкидає твердження потерпілих та їх представника, що начебто неповнолітня обвинувачена систематично пропускала заняття у школі без поважних причин.
Згідно характеристиці з навчального закладу від 04.03.2014 р. та показанням свідка ОСОБА_47 у суді, обвинувачена не пропускала занять у школі без поважних причин.
Суд лише приймає до уваги, що у двох випадках скоєння неповнолітньою інкримінованих злочинів (вранці 06 і 13.12.2011 р.) вона була відсутня на заняттях у школі.
Як вбачається з актів обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_55 від 26.01.2012 р. та 06.03.2014 р., житлово-побутові умови у неї задовільні, відносини у сім'ї доброзичливі, батьки контролюють поведінку і навчання неповнолітньої.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винної та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання.
Тому потрібно прийняти рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. ст. 75, 104 КК України, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію (пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України).
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, суд виходить з того, що з вини обвинуваченої внаслідок інкримінованого злочину була заподіяна майнова шкода потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_65 , ОСОБА_5 на загальну суму 372.197 грн. 19 коп.
У ході досудового розслідування вище згадані потерпілі пред'явили цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_7 , її законного представника і цивільного відповідача ОСОБА_8 , цивільного відповідача ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних збитків у сумі 98.597 грн.
Вказали, що у них було викрадено кошти у розмірі 372.197,19 грн., але у подальшому повернуто 273.600 грн.
Окрім цього, вони просять стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 50 тис. грн., бо було порушено їх право приватної власності, вони зазнали значних майнових втрат та відчули значне погіршення стану здоров'я внаслідок вчинення злочину.
У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_66 власні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у заяві.
Цивільний відповідач ОСОБА_19 не визнав позов повністю, проте від дачі показань та пояснень у суді відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Неповнолітня обвинувачена і цивільний відповідач ОСОБА_16 визнала позов частково, тобто у межах прямої майнової шкоди, визначеної в обвинувальному акті.
Законний представник неповнолітньої обвинуваченої і цивільний відповідач ОСОБА_67 визнала позов повністю.
Наслідки такої процесуальної дії, передбачені ст. ст. 130, 174 ЦПК України, тобто ухвалення рішення про задоволення позову, їм роз'яснені.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, висновки експертів, суд вважає за потрібне задовольнити позов з приводу відшкодування викрадених коштів на загальну суму 98.597 грн. повністю, а щодо стягнення моральної шкоди - частково з таких міркувань.
Відповідно до положень ЦПК України:
ч. 4 ст. 130 - при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 зазначеного Кодексу;
ч. 4 ст. 174 - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У даному випадку суд вважає, що визнання відповідачами ОСОБА_68 , ОСОБА_69 позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
До того ж розмір завданої шкоди повністю підтверджується зібраними у справі та раніше наведеними судом доказами.
Окрім цього, суд вважає, що потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 зазнали моральних страждань внаслідок вчинення злочину обвинуваченою, був суттєво порушений їх звичний спосіб життя, а також грубо порушено право приватної власності.
Тому розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння відповідача, моральних страждань позивачів, а також інших (вище перелічених) негативних наслідків.
Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути 10 тис. грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
У решті позову потрібно відмовити за його недоведеністю.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому з обвинуваченої ОСОБА_7 , її законного представника і цивільного відповідача ОСОБА_8 , цивільного відповідача ОСОБА_10 потрібно стягнути витрати потерпілих на правову допомогу у сумі 6 тис. грн., їх витрати, пов'язані із прибуттям до місця судового провадження, у сумі 10.500 грн., а також поштові витрати у сумі 484,70 грн.
Окрім цього, з обвинуваченої ОСОБА_7 , її законного представника і цивільного відповідача ОСОБА_8 , цивільного відповідача ОСОБА_10 слід стягнути 2.476,32 грн. на користь держави у зв'язку із залученням експерта.
За правилами пп. 5-7 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази: гроші, які були об'єктом кримінального правопорушення, потрібно повернути законним володільцям; цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, - передати в дохід держави; документи, що є речовими доказами, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК України).
Оскільки під час досудового розслідування обвинуваченій запобіжний захід не обирався, а в ході судового розгляду справи сторони ніяких клопотань з цього приводу не заявляли, суд вважає, що до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_7 обирати не потрібно.
На підставі наведеного, ст. ст. 1166-1167, 1179, 1190 ЦК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись ст. ст. 127-129, 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд
КАПУСТЕРЮ ВІКТОРІЮ ЮРІЇВНУ визнати винною у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк:
1) 04 (чотири) роки 06 (шість) місяців за ч. 3 ст. 185 КК України;
2) 05 (п'ять) років за ч. 4 ст. 185 КК України.
За правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років.
Згідно ст. ст. 75, 104 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_35 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, та визначити іспитовий термін 2 (два) роки.
Відповідно до пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати обвинувачену ОСОБА_35 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до цивільних відповідачів ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути солідарно з цивільних відповідачів ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 матеріальні збитки внаслідок викрадення грошей у сумі 98.597 грн., витрати потерпілих на правову допомогу у сумі 6 тис. грн., їх витрати, пов'язані із прибуттям до місця судового провадження, у сумі 10.500 грн., поштові витрати у сумі 484,70 грн., моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн., а всього стягнути 125.581 (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) гривню 70 коп.
У решті позову відмовити.
Речові докази, після набрання вироком законної сили:
два сліди пальців рук на двох відрізках прозорої липкої стрічки, товарні чеки на різні суми покупок, копію сторінки з газети «Маловисківські вісті», копії квитанцій та банківських роздруківок, 2 фіскальних чеки супермаркету «Сільпо», що зберігаються в матеріалах кримінальної справи, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
гроші в сумі: 12.500 грн., 9.500 грн., 300 грн., 213 тис. грн., 2.215 доларів США, 300 грн., що належать потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 та перебувають на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 , - залишити зазначеним володільцям;
ДіВіДі-програвач “Самсунг” та светр за 120 грн., що належать свідкові ОСОБА_70 та знаходяться у нього на зберіганні, - залишити зазначеному володільцеві;
косметику (туш і пудру), цифровий фотоапарат з чохлом, що належать свідкові ОСОБА_48 та знаходяться у неї на зберіганні, - залишити зазначеному володільцеві;
мобільний телефон “Samsung C200”, що належить свідкові ОСОБА_7 та знаходиться у нього на зберіганні, - залишити зазначеному володільцеві;
мобільний телефон “Samsung C5230” та мобільний телефон “Nokia 6500C”, що належать свідкові ОСОБА_71 та знаходяться у неї на зберіганні, - залишити зазначеному володільцеві;
мобільний телефон “Nokia Х2”, що належить свідкові ОСОБА_72 та знаходиться у неї на зберіганні, - залишити зазначеному володільцеві;
поліетиленовий пакет, упаковки з-під срібного персня, зарядного пристрою до мобільного телефону, з-під навушників для мобільного телефону, з-під ЮСБ-дроту, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, - знищити;
ноутбук «ASUS», зарядний пристрій до вказаного ноутбука, комп'ютерну безпровідну мишку «Logitech», сумку до ноутбука та технічну документацію, мобільний телефон NOKIA X7-00, мобільний телефон NOKIA-5228 з технічним паспортом, мобільний телефон NOKIA-5230 з технічним паспортом, мобільний телефон NOKIA-5230 з навушниками і зарядним пристроєм, мобільний телефон WiFi TV j8+ із зарядним пристроєм, куртку «Адидас», кофту, олімпійку, сукню, джинси, кросівки, кросівки, міні динамік, чохол до телефону, колготи, чобітки жіночі, коробку з феном «АURORA AU 200», куртку, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, - передати в дохід держави.
Повністю покласти процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, на неповнолітню обвинувачену ОСОБА_35 , її законного представника і цивільного відповідача ОСОБА_73 , цивільного відповідача ОСОБА_74 і стягнути солідарно з обвинуваченої ОСОБА_7 , її законного представника і цивільного відповідача ОСОБА_8 та цивільного відповідача ОСОБА_10 2.476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 32 коп. на користь держави.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 не обирати.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий:
суддя - підпис - ОСОБА_75