31 липня 2014 року Справа № 2а/0370/1498/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заяву мотивує тим, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 року, в справі № 2а/0370/1498/12 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано наказ Ягодинської митниці Державної митної служби України від 03 березня 2012 року № 239-к «Про звільнення працівників митниці» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 митного поста «Доманове» Ягодинської митниці 06.03.2012 року в зв'язку із скороченням чисельності працівників; поновлено ОСОБА_1 в митних органах на рівнозначній посаді на Ягодинській митниці з 06.03.2012 року; стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 14565,82 грн.
Оскільки митним органом постанова Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року фактично не виконана, тому ОСОБА_1 просить стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді, починаючи з 06.03.2012 року до 31.07.2014 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді підтримала з підстав, у ній викладених.
Від Ягодинської митниці Міндоходів надійшло письмове заперечення, яке обґрунтовано тим, що вирішення питання про поновлення позивача на посаді, з якої вона була звільнена, потребує ініціативи працівника. Оскільки, ОСОБА_1 не виявила відповідної ініціативи, то затримка виконання рішення суду спричинена незалежними від відповідача причинами, в тому числі бездіяльністю позивача.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні.
В судовому засіданні 31.07.2014 року призначеному на 14.30 годину було оголошено перерву до 16.00 години. У визначений час позивач та представник відповідача не з'явились хоча були належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи. Однак від відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви за її відсутності.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового засідання.
Дослідивши наявні в адміністративній справі письмові докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі підлягає до задоволення частково, з врахуванням наступного.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 року, в справі № 2а/0370/1498/12 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано наказ Ягодинської митниці Державної митної служби України від 03 березня 2012 року № 239-к «Про звільнення працівників митниці» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 митного поста «Доманове» Ягодинської митниці 06.03.2012 року в зв'язку із скороченням чисельності працівників; поновлено ОСОБА_1 в митних органах на рівнозначній посаді на Ягодинській митниці з 06 березня 2012 року; стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 14565,82 грн. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3556,82 грн. звернуто до негайного виконання.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді рівнозначній посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 митного поста «Доманове» Ягодинської митниці на момент розгляду заяви не виконано.
Згідно з статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.
Крім того, згідно із частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Таким чином, суд не бере до уваги доводи Ягодинської митниці Міндоходів щодо того, що рішення суду не виконано з вини ОСОБА_1, оскільки остання не проявила ініціативи щодо поновлення на посаді, оскільки виконання рішення суду про поновлення на роботі не перебуває в залежності від ініціативи працівника. При цьому судом враховано, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ним було виконано рішення суду, а позивач відмовилась від поновлення на відповідній посаді.
Відтак, суд дійшов висновку, що на відповідачеві Ягодинській митниці Міндоходів лежав обов'язок негайно виконати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року у даній справі в частині поновлення позивача на посаді, який на момент розгляду заяви не виконаний.
Порядок і умови вирішення питання про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі працівника визначено статтею 236 Кодексу законів про працю України. Ця норма передбачає обов'язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносинах - суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.
Згідно з постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року та довідки Ягодинської митниці від 14.06.2012 року № 4/45-946 середньоденна заробітна плата заявника на день звільнення становила 169, 37 грн.
ОСОБА_1 просить стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів середній заробіток за період затримки виконання рішення суду, а саме: з 06.03.2012 року до моменту винесення рішення за заявою.
Однак, як вбачається з постанови Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року, з Ягодинської митниці Міндоходів було стягнуто на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 14565,82 грн. за період з 06.03.2012 року по 17.07.2012 року. Відтак, заява ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за цей період не підлягає до задоволення.
Таким чином, за період з 18.07.2012 року по 31.07.2014 року середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення позивача на роботі буде становити 86717,44 грн. (512 робочих днів х 169,37 грн. = 86717,44 грн.).
Однак судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом вказаного періоду було отримано допомогу по безробіттю в розмірі 25082,03 грн.
За змістом частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю тощо), який працівник мав в цей час.
Відтак, отримані доходи підлягають зарахуванню при присудженні позивачу заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, на користь позивача слід стягнути всього 61635,41 грн. (86717,44 грн. - 25082,03 грн.).
Керуючись частинами 3, 5, 7 статті 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України, суд
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, ідентифікаційний код 38592872) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 61 635 (шістдесят одна тисяча шістсот тридцять п'ять) гривень 41 копійку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ф. А. Волдінер