печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13384/14-ц
Категорія 24
(ЗАОЧНЕ)
10 липня 2014 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Федотовій Т.О.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та просить суд постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача пеню в розмірі 2 098, 98 грн., інфляційні витрати -10 494,90 грн. та три відсотки річних - 1 725,19 грн., а всього - 14 319,07 грн., посилаючись на те, що 12.03.2014 року між позивачем та ПрАТ «СК «УНІКА» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 240052/4098/0000304, предметом якого був належний позивачу на праві власності автомобіль марки «Фольксваген Пассат Б7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
22.11.2012 року зазначений застрахований автомобіль було викрадено невідомими особами, в зв'язку з чим 22.11.2012 року вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012120250000012 за ч. 2 ст. 289 КК України.
29.12.2012 року відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.12.2013 року, задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто із ПАТ «СК «УНІКА» на його користь страхову виплату в розмірі 349 830,15 грн.
24.03.2014 року Печерським районним судом м. Києва прийнято рішення, яким стягнуто із страхової компанії на його користь за прострочення виконання зобов'язання в період з 29.12.2012 року по 25.01.2014 року пеню в розмірі 13 748,32 грн., інфляційні витрати - 1 749,15 грн. та три відсотки річних - 11 299,99 грн., а всього - 26 797,46 грн.
26.03.2014 року відповідачем сплачено на його користь суму страхового відшкодування в повному розмірі - 349 830,15 грн., що підтверджується випискою з банку.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд, в судове засідання не з'явився, письмових заперечень по суті порушеного питання не подав.
Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.03.2014 року між позивачем та ПрАТ «СК «УНІКА» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 240052/4098/0000304, предметом якого був належний позивачу на праві власності автомобіль марки «Фольксваген Пассат Б7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 5-13)
22.11.2012 року зазначений застрахований автомобіль було викрадено невідомими особами, в зв'язку з чим 22.11.2012 року вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012120250000012 за ч. 2 ст. 289 КК України. (а.с. 14).
29.12.2012 року відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. (а.с. 15-16).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.12.2013 року, задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто із ПАТ «СК «УНІКА» на його користь страхову виплату в розмірі 349 830,15 грн. (а.с. 17-22)
24.03.2014 року Печерським районним судом м. Києва прийнято рішення, яким стягнуто із страхової компанії на його користь за прострочення виконання зобов'язання в період з 29.12.2012 року по 25.01.2014 року пеню в розмірі 13 748,32 грн., інфляційні витрати - 1 749,15 грн. та три відсотки річних - 11 299,99 грн., а всього - 26 797,46 грн. (а.с. 24-26).
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
26.03.2014 року відповідачем сплачено на його користь суму страхового відшкодування в повному розмірі - 349 830,15 грн., що підтверджується випискою з банку.
У той же час, судом встановлено, що позивач не в повній мірі скористався правом на стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання, встановленим договором добровільного страхування та ст. 625 ЦК України.
Стосовно застосування ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Разом з тим, Постановою Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49 цс 12 зроблено правовий висновок відповідно до якого, зобов'язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватися наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, так і нормами ст. ст. 549 - 550 ЦК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, враховуючи юридичну природу правовідносин сторін як грошового зобов'язання, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення та суму боргу з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно вимог ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Аналогічні положення щодо зобов'язання страховика сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, містяться в ст. 992 ЦК України.
Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано.
Згідно п. 12.3 договору страхування від 12.03.2012 року страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,01 % від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.
Відповідачем зобов'язання щодо сплати страхової суми виконано 26.03.2014 року, прострочення виконання зобов'язання в період з 25.01.2014 року по 26.03.2014 року складає 60 днів, а тому розмір пені становить - 2 098,98 грн. (349 830,15 х 0,01 : 100 х 60).
Щодо інфляційний витрат в період з 25.01.14 р. до 26.03.14 року, то вони становлять - 10 494,90 грн. (349 830,15 х (100,6 : 100) х (102,2 : 100) - 349 830,15), три відсотки річних -1 725,19 грн. (349 830,15 х 3 х 60: 365 : 100), які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не було надано суду доказів щодо спростування позовних вимог позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позову, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 15, 16, 525-526, 530, 549, 550, 611, 612 625, 979, 992 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 61, 88, 169, 208, 212, 213, 214, 215, 224-233 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму пені в розмірі 2 098 (дві тисячі дев'яносто вісім) грн.. 98 коп., інфляційні витрати в розмірі 10 494 (десять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 90 коп., три відсотки річних в розмірі 1 725 (одна тисяча сімсот двадцять п'ять) грн. 19 коп., всього - 14 319 (чотирнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 07 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Т.Г.Ільєва