Справа № 357/5021/14-ц
2/357/2118/14
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
05 серпня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом Кредитної спілки «Мікрокредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 23.11.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 15 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості з оплатою по процентній ставці 72 % річних на строк до 23.11.2014 року, а відповідач зобов'язувався погасити кредит, сплатити проценти, а також інші платежі, передбачені умовами договору. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 23.11.2012 року укладено договір поруки, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати в тому обсязі, що і позичальник, за належне виконання умов кредитного договору. Станом на 16.12.2013 року загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором становить 23 717 грн.50 коп. з нарахованими відсотками та пенею. Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості та судовий збір, достроково розірвати кредитний договір № 186 від 23.11.2012 року, укладений між КС «Мікрокредит» та ОСОБА_1
В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надіслано письмову заяву щодо розгляду справи без участі представника Кредитної спілки «Мікрокредит», в якій вказано на те, що позивач позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог діючого законодавства за зареєстрованим місцем їх проживання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, телеграми про виклик до суду з відмітками відділень зв'язку про відсутність відповідачів за місцем проживання, причини неявки відповідачів суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без їх участі до суду не надходило, а тому за письмовою згодою представника позивача на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Про належне повідомлення відповідачів свідчить і той факт, що відповідач ОСОБА_1 подавав апеляційну скаргу на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про відкриття провадження у справі, яку за ухвалою апеляційного суду Київської області від 25.06.2014 року визнано неподаною та повернуто апелянту.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що між КС «Мікрокредит» та відповідачем ОСОБА_1 23.11.2012 року було укладено кредитний договір № 186 , на підставі якого відповідачу було надано кредит в сумі 15 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості на строк до 23.11.2014 року, що стверджується копією цього кредитного договору.
Факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі 15 000 грн. стверджується копією видаткового касового ордера від 23.11.2012 року.
Відповідно до п. 2.4 договору позичальник зобов'язувався проводити сплату нарахованих відсотків і погашення частини кредиту щомісяця не пізніше 30 числа вказаного в графіку платежів, а також сумами, не меншими, ніж вказані в Таблиці 1 кредитного договору.
В п.3.3 цього договору сторони погодили наступний графік повернення платежів - щомісячний платіж становить 1196 грн., за листопад 2014 року -1830,27 грн.
В п.3.5 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником термінів платежів, зазначених у Таблиці 1, кредитодавець має право стягувати з позичальника пеню в розмірі 1 % від заборгованості по сплаті основної суми кредиту за кожний день прострочення платежів та нараховані відсотки за користування кредитом, виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальником порушені умови кредитного договору щодо сплати коштів на погашення кредиту в строк, визначений графіком платежів.
Згідно карточки платежів по кредиту, позичальник з вересня 2013 року припинив вносити кошти на погашення кредиту, а тому станом на 16.12.2013 року загальна заборгованість позичальника становить 23 717 грн.50 коп., а саме: 11 834,43 грн.-основна сума боргу, 4598,89 грн. - проценти за користування кредитом, 7284,18 грн. - пеня.
В судовому засіданні також встановлено, що 23.11.2012 року між КС «Мікрокредит» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 186, згідно якого поручитель зобов'язується солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов'язань по кредитному договору № 186 від 23.11.2012 року в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату відсотків, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків, що слідує з копії договору поруки.
В п.1.2 договору поруки вказано на те, що поручителю добре відомі та зрозумілі всі умови кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як передбачено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів передбачено і умовами кредитного договору у разі наявності хоча б однієї із зазначених обставин: затримання сплати частин кредиту та/або процентів більше ніж на один календарний місяць; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10%; або несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту.
Позивач просив суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором солідарно з обох відповідачів.
Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників /солідарних боржників/ кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
За ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу /регрес/ до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Оскільки позичальником порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного погашення кредиту, сплати відсотків за користування грошовими коштами, то суд вважає за можливе згідно приписів норм ЦК, умов кредитного договору і договору поруки стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача вказану вище суму заборгованості.
Позивач також просив суд достроково розірвати кредитний договір № 186 від 23.11.2012 року.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного суд вважає вимоги позивача щодо розірвання кредитного договору обгрунтованими.
На підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в сумі 237 грн.18 коп. - порівну з кожного.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» мінімальна ставка судового збору з позовів майнового характеру становить 243 грн. 60 коп., а тому недоплачену суму судового збору -6 грн.42 коп. суд вважає за необхідне стягнути на користь держави з відповідачів -порівну з кожного.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 543,544, 610, 611, 651, 1048,1049, 1050,1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79,88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Достроково розірвати кредитний договір № 186, укладений між Кредитною спілкою «Мікрокредит» та ОСОБА_1 23 листопада 2012 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Кредитної спілки «Мікрокредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 23 717 грн.50 коп. та судовий збір в сумі 237 грн.18 коп. - по 118 грн.59 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 6 грн.42 коп. - по 3 грн.21 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Суддя А. М. Дмитренко