Справа № 607/926/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М.
Провадження № 22-ц/789/791/14 Доповідач - Хома М.В.
Категорія - 48
31 липня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Хоми М.В.
суддів - Загорський О. О., Демкович Ю. Й.,
при секретарі - Танцюра О.В.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, оскільки вони люди різних характерів і поглядів на життя, між ними часто виникали непорозуміння та сварки, під час яких відповідач чинив на неї моральний та психологічний тиск, вони втратили почуття взаємоповаги та любові один до одного, протягом тривалого часу не підтримують подружніх стосунків та не ведуть спільного господарства, їх шлюб носить формальний характер і збереження сім'ї є неможливим. Крім того, у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4, однак відповідач ухиляється від утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги не надає, тому просила стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Тернопільского міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2014 року вищевказаний позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який зареєстрований 29 серпня 2009 року, відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №1322.
Постановлено стягувати із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. щомісячно, починаючи з 21.01.2014 року до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 229,40 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає рішення суду незаконним в частині розірвання шлюбу, оскільки судом не здобуто належних та допустимих доказів, які б підтвердили пояснення, надані позивачкою щодо неможливості спільного життя разом та вчинення насильства над нею. Також не погоджується з рішенням суду і в частині щодо стягнення аліментів, так як суд при визначенні розміру аліментів не врахував його матеріальне становище, а саме отримання заробітної плати у мінімальному розмірі та наявність на його утриманні батьків - пенсіонерів. Також зазначає, що судом допущено порушення норм процесуального права.
Заслухавши пояснення апелянта та його представника, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Задовольняючи позов в частині розірвання шлюбу, суд врахував, що сторони не проживають разом та не підтримують шлюбних стосунків, наданий судом строк на примирення бажаних результатів не дав. Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення аліментів, суд виходив з того, що дитина потребує матеріальної допомоги і відповідач має можливість таку надати, при цьому враховано майнове становище відповідача, який має нерегулярний мінливий дохід, задовільний стан здоров'я, відсутність в нього на утриманні інших осіб.
Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та таким, що відповідає матеріалам справи.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 2009 року, у якому народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 19.10.2012 року зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено, що сторони не проживають разом та не підтримують шлюбних стосунків, їх шлюб носить формальний характер.
Судом двічі надавався строк для примирення, однак сторони не помирились, позивачка наполягає на розірванні шлюбу.
Врахувавши дані обставини, а також вимоги ч.2 ст. 112 СК України, суд правомірно та обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.
Колегія суддів також погоджується з рішенням суду і в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Згідно з ч.3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.
Врахувавши обставини справи та норми чинного законодавства щодо аліментів на утримання дитини, суд обгрунтовано стягнув з відповідача аліменти на утримання дочки у розмірі 650 грн. щомісячно.
Доводи апелянта про те, що суд при визначенні розміру не врахував його матеріальне становище, а саме отримання заробітної плати у мінімальному розмірі, колегія суддів до уваги не приймає, так як відомостей про розмір заробітку у суд першої інстанції відповідач не представляв.
Крім цього, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, що у 2014 році складає 1032 грн., аліменти у розмірі 650 грн. не покривають навіть мінімальних потреб дитини.
Голослівними є посилання про наявність на утриманні апелянта батьків-пенсіонерів, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що батьки перебувають на його утриманні. Сам факт досягнення батьками пенсійного віку не свідчить про те, що вони перебувають на утриманні апелянта. Крім цього, як вбачається з пенсійних посвідчень ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вони отримують пенсію.
Також безпідставними є твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома