№2/263/748/2014
№263/160/14-ц
05 серпня 2014 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненка В.О.,
при секретарі Орловій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів, третя особа: ОСОБА_2,
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ПАТ «ДТЕК Донецьобленерго» про захист прав споживачів. В обґрунтування вимог зазначено, що на підставі договору від 01.08.2013 року ОСОБА_1 є користувачем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В жовтні 2013 року він звернувся до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з заявою про укладення з ним договору на постачання електричної енергії за вказаною адресою, але отримав відмову, в зв'язку з тим, що за цією ж адресою діє нерозірваний договір на постачання електричної енергії з попереднім споживачем СПД ОСОБА_2 Посилаючись на незаконність вказаної відмови, позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови в укладанні договору про постачанні електричної енергії незаконними, зобов'язати його надати проект договору про постачання електричної енергії та укласти вказаний договір з позивачем.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та просила їх задовольнити.
Представник відповідача за дорученням Кабанова Л.О. у судовому засідання позов не визнала, надала суду заперечення, в яких зазначила, що за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 в НП «Маріупольське РЕМ» ПАТ «ДЕК Донецькобленерго» існує нерозірваний договір про постачання електричної енергії НОМЕР_2, укладений СПД ОСОБА_2 По особовому рахунку НОМЕР_2 станом на 01.12.2013 року наявна заборгованість у сумі 33984,37 грн. Заяви про розірвання договору ОСОБА_2 не подавав, а відповідно до п. 6.18 Правил користування електричною енергією передбачено, що в разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених договорами до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів. При цьому з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення. На підставі зазначеного просить суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, що з'явились, вивчивши письмові докази, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статей 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
При цьому із ч. 5 ст. 633 ЦК України вбачається, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір може зробити кожна зі сторін майбутнього договору, при цьому оферта має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Проте ч. 3 ст. 714 ЦК України встановлено, що законом можуть бути визначені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.24, ст.25, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі за текстом - Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання Правил користування електричною енергією, та мають право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами. Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладанні договору на постачання електричної енергії.
Пунктами 1.3, 1.6, 1.9, 5.1 Правил передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, який розташований на цій території, у разі дотримання останнім вимог, передбачених цими Правилами, в укладені договору про постачання електричної енергії. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Пункт 5.3 ПКЕЕ визначає, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.
Пунктом 5.4 Правил визначено, що для укладення договору про постачання електричної енергії заявник має надати відповідній організації такі документи: заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника; акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; однолінійну схему електропостачання об'єкта; відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо); заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів; акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності); копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта); копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі,особі, яка уповноважена підписувати договори; копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами; паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше); довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).
Таким чином, з огляду на аналіз чинних загальних та спеціальних норм, які регулюють відносини в сфері споживання електроенергії, суд приходить до висновку, що відпуск електроенергії без укладання договору не допускається.
З огляду на перелічене вбачається, що укладення договору про постачання електроенергії є обов'язковим для постачальника електроенергії.
Судом встановлено, що відповідно до договору безоплатного користування нежитловим приміщенням від 01.08.2013 року ОСОБА_1 є користувачем приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
09 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з заявою про укладення договору на постачання електричної енергії до приміщення, що знаходиться в його користуванні. До заяви долучені всі необхідні документи, що не заперечувалося представником відповідача.
Листом від 18 жовтня 2013 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відмовило позивачу в укладанні договору на постачання електричної енергії з тих підстав, що за вказаною адресою діє не припинений договір на постачання електричної енергії з СПД ОСОБА_2
Наявність договірних відносин із СПД ОСОБА_2 та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підтверджується договором від 26.04.2007 року № 5139 та графіком зняття показів засобів обліку електричної енергії. Проте у вказаних документах відсутнє зазначення адреси об'єкту, щодо якого здійснюється електропостачання. Натомість у вказаному графіку місцем встановлення приладів розрахункового обліку вказано: АДРЕСА_3.
Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 має заборгованість перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з листопада 2010 року по листопад 2013 року без виведення загальної суми, за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно з рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2007 року по справі №37/321 з СПД ОСОБА_2 на користь ПАТ «Донецькообленерго» стягнуто заборгованість у загальному розмірі 41498,14 грн. Проте у вказаному рішенні суду не зазначено адреси об'єкта енергоспоживання.
Таким чином, стороною відповідача не надано суду документів, які б достовірно підтверджували наявність нерозірваних договірних відносин між «ДТЕК Донецькобленерго» та іншими споживачами щодо об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Проте, за вказаною адресою припинено електропостачання з 2009 року, а новий власник приміщення ОСОБА_4 (договір купівлі-продажу від 11.09.2010 року) розробила технічну документацію для відновлення електропостачання.
За таких обставин позивач, як користувач нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, має право на споживання електричної енергії та укладення з ним договору на її постачання. З вказаними вище правами кореспондується обов'язок енергопостачальника, який встановлений в ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» де передбачено, що енергопостачальник зобов'язаний забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів і не має права відмовити споживачу, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість.
Крім того суд наголошує, що положеннями п. 6.18 ПКЕЕ, на які посилається відповідач як на підставу, що перешкоджає укладанню договору, передбачено порядок зміни споживача. Так, даним пунктом встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та /або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електроенергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, та нормативно-технічних документів, після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.
Таким чином, наведена норма регулює правовідносини між попереднім споживачем та енергопостачальником та визначає їхні взаємні обов'язки. Не виконання вказаних обов'язків одним із учасників вказаних правовідносин не можуть обмежувати права інших осіб, а саме право позивача на укладання аналогічного договору.
Наведені вище положення, щодо обов'язкового розірвання договору із споживачем, який звільняє приміщення, також кореспондуються з правами та обов'язками саме сторін вказаного договору.
Враховуючи, що позивач не є учасником договірних відносини ПАТ «ДТЕК Донецьобленерго» та СПД ОСОБА_2, то відмова відповідача в укладанні договору з позивачем з підстав не виконання зобов'язань за договором з СПД ОСОБА_2, що є перешкодою для його розірвання є неправомірною.
Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що випадки порушення прав споживачів встановлюються відповідними положеннями законодавства у сфері захисту прав споживачів.
Тож суд погоджується з позицією позивача, що відсутність ініціативи відносно своєчасного розірвання існуючого договору з попереднім власником приміщення з боку відповідача не повинна впливати на укладення нового договору з новим власником майна, бо положення п. 6.18 Правил в цій частині суперечать згаданим положенням Цивільного кодексу України та Закону України «Про електроенергетику», тому до спірних правовідносин не повинні застосовуватись.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання дій представників відповідача в частині відмови в укладенні договору про постачання електроенергії неправомірними та шляхом зобов'язання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» укласти відповідний договір на постачання електроенергії з позивачем щодо об'єкта, розташованого по АДРЕСА_1.
Згідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, та споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 121,80 грн.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 633, 641, 714 ЦК України, ст. ст. 21, 22, 24 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів задовольнити.
Визнати дії Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» щодо відмови ОСОБА_1 у відмові в укладанні договору про постачання електричної енергії незаконними.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» надати проект договору постачання електричної енергії ОСОБА_1 та здійснити укладання договору про постачання електричної енергії за об'єктом, розташованим по АДРЕСА_1.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь держави судовий збір в розмірі 121,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В.О.Ковтуненко