ЄУН 267/3859/14-к
Справа № 1-в/267/233/14
24 липня 2014 року м. Макіївка
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Макіївки подання начальника Гірницького МВ КВІ м. Макіївки УДПтС України в Донецькій області відносно засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, яка не одружена, проживає за адресою: АДРЕСА_1
про скорочення наполовину невідбутої частини покарання, призначеного вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2014 року за ч.1 ст.186 КК України у зв'язку з амністією на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року,-
встановив:
14 липня 2014 року до Гірницького районного суду м. Макіївки надійшло подання начальника Гірницького МВ КВІ м. Макіївки УДПтС в Донецькій області, як органу, який здійснює контроль за відбуванням покарання засудженим, про застосування положень ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році» та скорочення наполовину невідбутої засудженою ОСОБА_4 частини покарання у виді 240 годин громадських робіт, призначеного вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 25.04.2014 року.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 25.04.2014 року ОСОБА_4 була визнана винною та засуджена за ч.1 ст.186 КК України до 240 годин громадських робіт. З 30 квітня 2014 року перебуває на обліку у Гірницькому МВ КВІ м. Макіївки. На час вступу в законну силу ЗУ «Про застосування амністії у 2014 році» відбутого строку покарання не мала.
В судове засідання представник Гірницького МВ КВІ м. Макіївки УГПтСУ в Донецькій області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин зважаючи на те, що явка представника органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, не була визнана обов'язковою, суд, керуючись положеннями ст. 539 КПК України, вважає за можливим розглянути дане подання у відсутності вказаних осіб.
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_4 подання підтримала, просила його задовольнити та скоротити їй призначене покарання за вироком суду. Зазначила, що 25.04.2014 року вироком Калінінського районного суду м. Донецька вона була визнана винною за ч.1 ст.186 КК України та їй призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт. Вона не одружена, має дитину, проте стосовно якої рішенням суду вона була позбавлена батьківських прав. Вона не страждає на тяжкі захворювання, батьків у віці 70 років не має, не учасником ліквідації чи потерпілою від Чорнобильсокї катастрофи, інвалідом І-ІІІ групи не визнана.
Суд, вислухавши думку прокурора, який вважав, що подання задоволенню не підлягає, пояснення засудженої, перевіривши матеріали подання, приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року передбачено звільнення осіб від відбування призначеного покарання дія якого (відповідно до ст.12 Закону) поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності, тобто до 19.04.2014 року.
Підставами, які слугують звільненню особи від відбування покарання, визначено у статтях 1-5 ЗУ «Про амністію у 2014 році», а скорочення наполовину невідбутої частини покарання - ст.6 Закону.
Статтею 6 ЗУ «Про амністію у 2014 році» передбачено скорочення наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.
Таким чином із змісту Закону вбачається, що положення вказаної статті можуть бути застосовані лише до осіб, які були засуджені та відбували призначене покарання за вироком суду на момент вступу в закону силу цього Закону тобто до 19.04.2014 року.
Як встановлено з матеріалів подання вирок стосовно ОСОБА_4 , про скорочення невідбутої частини призначеного покарання за яким ставиться питання у поданні, був постановлений лише 25 квітня 2014 року, тобто вже після набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році». При цьому на час вступу в силу цього Закону вирок стосовно ОСОБА_4 чинності не набув, до виконання не звертався.
Таким чином підстав для застосування стосовно ОСОБА_4 положень ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році» та скорочення наполовину невідбутої частини покарання, призначеного вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 25.04.2014 року не має.
Також під час розгляду подання судом не встановлено, підстав, передбачених ст.ст. 1-5 ЗУ «Про амністію» для звільнення засудженої від призначеного покарання.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про застосування амністії в Україні» від 01.01.2012 року ( із змінами від 14.05.2014 року), Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року, ст. 537 КПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні подання начальника Гірницького МВ КВІ м. Макіївки УДПтС України в Донецькій області про скорочення ОСОБА_4 наполовину невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2014 року за ч.1 ст.186 КК України у зв'язку з амністією на підставі ст.6 Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: