Справа № 335/8076/14-к 1-кп/335/469/2014
31 липня 2014 року місто Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, освіта середня,працюючої неофіційно, неодруженої, маючої неповнолітню дитину, яка зареєстрован за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судима, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
16.04.2014 року приблизно о 08 годині, ОСОБА_6 знаходячись у коридорі дитячої лікарні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , до якої привела свого сина, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що її дії ніхто не бачить, зі стола у коридорі, таємно викрала мобільний телефон «Самсунг», вартістю 200 грн., в якому знаходилася сим-карта пам'яті на 32 ГБ, вартістю 200 грн., тим самим спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 2200 грн..
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину повністю визнала, щиро розкаялася у скоєному та пояснила суду, що у квітні 2014 року вона разом із сином навідувала дитячу лікарню. Коли у гардеробі вона одягала сина, побачила мобільний телефон, який лежав на кушетці, її син попрохав собі такий телефон і вона вирішила його взяти для сина. Усвідомила, що скоїла злочин та жалкує про скоєне, вибачилася перед потерпілою.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що проходила практику у дитячій лікарні. Коли вона одягалася у гардеробі, поклала пакет із підручниками на кушетку, коли уходила на кушетці нічого не лишалося і лише вдома виявила те, що її мобільний телефон зник. На суворому покаранні не наполягає.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винним.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу винної, який працює неофіційно, має постійне місце проживання, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_7 30.11.2002 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судима в силу ст. 89 КК України, має задовільну характеристику з місця проживання, позитивно характеризується з боку сусідів, на обліку у Запорізькій обласній психіатричній лікарні не перебуває, на обліку у Запорізькому обласному наркологічному диспансері не перебуває, шкода відшкодована шляхом повернення вкраденого майна.
В судовому засіданні встановлено, що майновий стан обвинуваченої дозволяє їй сплатити штраф у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачений в якості альтернативного покарання у санкції статті, оскільки обвинувачена працює, хоча і не офіціально, отримує дохід.
Обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому, під час провадження досудового слідства та в судовому засіданні давала правдиві показання і тим самим сприяла установленню істини у справі.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, даних про її особу, обставини, що пом'якшують покарання, суд призначає покарання у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, що буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.
У судовому засіданні ОСОБА_6 заявила клопотання в якому просить суд застосувати до неї амністію, оскільки вона має малолітню дитину на утриманні.
Прокурор та потерпіла не заперечували проти застосування до обвинуваченої акту амністії.
Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Оскільки обвинувачена згодна на застосування до неї норм Закону України «Про амністію в 2014 р.», суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст.1 п.«в» зазначеного Закону, оскільки ОСОБА_6 вчинено умисний злочин середньої тяжкості, злочин вчинено до набрання чинності Законом 19.04.2014 р., обвинувачена має малолітню дитину ОСОБА_8 30.11.2002 ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно якої батьківських прав не позбавлена.
До категорії осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та статі 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» не входить.
Враховуючи наведене, суд вважає, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного їй основного покарання у вигляді штрафу на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році».
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Речові докази: мобільний телефон «Самсунг», карта пам'яті на 32 ГБ, чохол для мобільного телефону та навушники, передані ОСОБА_4 на зберігання - повернути за належністю.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1