ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 910/13130/14 28.07.14
за позовом Корпорації «Артеріум» (код 33406813) Україна
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Vikcot IMPEX" инн 301343767 Узбекистан
про стягнення заборгованості 215548,37 доларів США), що еквівалентно 2561128,27 грн. (1дол.США/11,881919грн.),
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Задорожна Л.Г. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
В судовому засіданні 28.07.14 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошену вступну та резолютивну частини рішення.
Корпорація "Артеріум" звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Vikcot IMPEX" про стягнення заборгованості 215 548, 37 доларів США), що еквівалентно 2561128,27 грн. (1дол.США/11,881919 грн.).
Ухвалою від 03.07.2014 порушено провадження у справі №910/13130/14, розгляд справи призначено на 28.07.2014.
23.07.2014 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі.
В судовому засіданні 28.07.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
05.03.2014 між позивачем (постачальник, продавець) та відповідачем (покупець, отримувач) укладено контракт №ЕХР-140/14 (належним чином засвідчена копія контракту міститься в матеріалах справи), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченим даним Контрактом медикаменти далі товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його згідно даного Контракту.
Позивач зазначає, що 17.04.2014 продавець передав, а покупець прийняв товар на загальну суму - 215 548, 37 доларів США, однак покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Контрактом в розмірі - 215 548, 37 доларів США.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до п. 15.2 Контракту, у разі якщо сторони не прийдуть до згоди шляхом переговорів, то спір, що виникає за даним Контрактом або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до господарського суду міста Києва.
Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди України можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підвідомчість справи з іноземним елементом судам України.
Згідно п. 15.3 Контракту, в разі якщо сторони згідні з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору, а також по всім питанням, які не передбачені даним Контрактом, сторони будуть керуватись нормами міжнародного права, такими як Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів та нормами права місця укладення Контракту.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Пунктом 1.1 Контракту встановлено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченим даним Контрактом медикаменти, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його згідно даного Контракту.
Згідно пункту 1.2 Контракту, поставка товару здійснюється на основі специфікацій, які підписуються повноважними представниками сторін на кожну партію товару та являються невід'ємною частиною даного Контракту (далі - Специфікація). При цьому покупець не має права відмовлятися від товару, погодженого сторонами у специфікації.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Контракту позивач 17.04.2014 передав відповідачу товар на загальну суму 215 548, 37 доларів США, що підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) № 0684965 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до п. 5.1. Контракту встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок Продавця з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів, від дати випуску міжнародної транспортної накладної (CMR) у м. Києві або авіатранспортній накладній (Air Waybill) у аеропорту Бориспіль.
Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що у визначений Контрактом строк відповідач за товар не розрахувався.
Судом встановлено, що між сторонами узгоджено звірку розрахунків, і відповідач підтвердив існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 215548,37 доларів США станом на 09.07.2014. У заяві від 23.07.2014, відповідач також підтвердив існування заборгованості перед позивачем у розмірі заявленому до стягнення.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Зважаючи на викладене, доказів сплати грошових коштів за товар, відповідачем не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 215 548,37 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України, складає - 2 561 128,27 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 75, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Vikcot IMPEX" (Республіка Узбекистан, 220700, Хорезмська обл., Хазараспский р-н, Хазарасп смт., вул. Мустакиллик, 45, інн 301343767, ОКОНХ 17116, код 23007430) на користь Корпорації "Артеріум" (01032, м. Київ, вул. Саксаганского, буд. 139, код 33406813) 215 548,37 (двісті п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім доларів США 37 центів) суми боргу (що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 2 561 128,27 грн. (два мільйона п'ятсот шістдесят одна тисяча сто двадцять вісім гривень 27 коп.) та 51 222, 57 (п'ятдесят одна тисяча двісті двадцять дві гривні 57 коп.) судового збору.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 04.08.2014.
Суддя М.Є. Літвінова