ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9212/14 28.07.14
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"
доМоторного (транспортного) страхового бюро України
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 19 860, 84 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
за участю представників сторін:
від позивачаБорецька О.Л., дов.№61 від 22.04.2014 р. по 31.01.2015 р.
від відповідачане з'явився
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 19 860,84 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року порушено провадження по справі № 910/9212/14, розгляд справи призначено на 18.06.2014 року.
13.06.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
18.06. 2014 р. представник позивача в судове засідання з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.06.2014 року № 0103030352355.
Суд оголосив про перехід слухання справи по суті.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.
Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києві від 18.06.2014 року строк розгляду справи в порядку ст.. 69 ГПК України продовжено на 15 днів та в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.1 п.2 ч.1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 28.07.2014 року.
28.07.2014 р. представник позивача в судове засідання з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник позивача надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 28.07.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
29.08.2008 р. між ТДВ «СК «Індіго» та ОСОБА_2 (далі страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №206-14967-08. Вказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом - «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1.
28.02.2009 р. в м. Мар'їнка по вул. Заводській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого в ТДВ «СК «Індіго» транспортного засобу «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок зазначеної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Мар'їнського районного суду Донецької області від 02.04.2009 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1, у суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (свідоцтво Фонду державного майна України НОМЕР_3 від 27.04.2001 р., свідоцтво Фонду державного майна України НОМЕР_4 від 25.01.2008 р).
Згідно зі звітом № 111/4 від 07.04.2009 року про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 29 423,47 грн.
Позивачем був складений страховий акт № 8457/206/204 від 08.11.2010р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 28.02.2009р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 19 860, 84 грн.
18.07.2011 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 19 860,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18379 від 18.07.2011 року.
Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП - 28.02.2009 року не була застрахована, що підтверджується витягом з централізованої бази МТСБУ від 24.03.2014 р.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу на підставі п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абз. 1 п. 39.1 ст. 39 вищевказаного Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з підпунктами 39.2.1 та 39.2.2 пункту 39.2 ст. 39 Закону основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій.
Згідно із п. 43.1. ст.. 43 Закону для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:
- фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди.
- фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.
Підпунктом "а" п. 41.1 ст. 41 Закону передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до абзацу 9 пункту 41.1 статті 41 Закону регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"- "д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
Пунктом 1.3. ст.. 1 Закону передбачено, що потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Як передбачено із п. 41.3. ст. 41 Закону МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
Зазначене підтверджується положеннями п. 36.4. ст. 36 Закону, відповідно до якої виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Також, як передбачено п. 1.4. "Положення про централізований страховий фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах", затвердженого рішенням Президії МТСБУ від 10.02.2005, 31.03.2005 та погодженого рішенням Координаційної ради МТСБУ від 06.04.2005 р. (далі - положення), бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих компенсує витрати страховика за договором майнового страхування в межах здійсненого ним страхового відшкодування, але виключно у разі настання дорожньо-транспортної пригоди з вини осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону, та у разі, коли особою, відповідальною за шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є особа, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів іншим страховиком - членом Бюро, що визнаний банкрутом та/або ліквідований.
У матеріалах справи відсутні дані про звільнення винної особи від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, з фонду захисту потерпілих не відшкодовується страховику в порядку регресу страхове відшкодування за винну особу, цивільно-правова відповідальність якої не була застрахована.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження, підстави для задоволення позову відсутні.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з аналогічним позовом до належного відповідача, тобто до особи, винної у скоєні ДТП.
З огляду на вищенаведене, підстави для задоволення позову відсутні, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 19860,84 грн. шкоди в порядку регресу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 01.08.2014 року.
Суддя О.Є. Блажівська