Провадження № 1-кп/742/166/14
Єдиний унікальний № 742/1725/14
Іменем України
04 серпня 2014 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , та її захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 , та її представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальне провадження за № 12013260210001808 від 06 грудня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, раніше не судима, -
за ч.2 ст.125 КК України,
05 грудня 2013 року близько 15 години ОСОБА_4 перебуваючи в АДРЕСА_1 на ґрунті неприязних відносин, стиснула рукою за внутрішню поверхню лівого плеча, спричинивши таким чином легкі тілесні ушкодження, здійснила укус основної та дистальної фаланги ІІ пальця ОСОБА_6 , спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді синця по задньо-внутрішній поверхні лівого плеча, інфіковані укушені рани основної та дистальної фаланги ІІ пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинила короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачена заперечила вищевикладені обставини, та пояснила, що 05 грудня 2013 року перебуваючи в коридорі будинку АДРЕСА_1 , маючи намір зайти до погреба, щоб взяти консервацію, взявши за ручку кришки погреба в цей час ОСОБА_9 різко поставив ногу на зазначену кришку. В даному коридорі знаходились її син, її батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які прибігли на її крик, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . ОСОБА_9 правою рукою на зробив відмах та наніс долонею по правій щоці, та штовхнув, але чим саме не пам'ятає, в область плеча від чого вона почала падати і встигла вхопитись рукою за його руку в цей час він піднімав руку вгору і телефон опинився в її руках Після чого ОСОБА_6 вхопила її двома руками за обличчя від чого вона скрикнула і відчула у себе між зубами невідомий предмет, який інстинктивно можливо прикусила. Що стосується цивільного позову заявленого потерпілою не визнає, оскільки сума моральної шкоди значно завищена. А також, оскільки має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_12 проти застосування до неї п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» не заперечує.
Незважаючи на те, що обвинувачена не визнала себе винною у скоєному кримінальному правопорушенні та заперечила фактичні обставини справи, її вина підтверджується перевіреними судом доказами:
Так потерпіла - цивільний позивач ОСОБА_6 пояснила, що 05 грудня 2013 року близько 15 години вона займалася особистими справи. В дообідню пору до них приїхала ОСОБА_13 разом із своєю дочкою. Будучи в будинку вона почула некоректні слова ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_14 , яка була на подвір'ї. Щоб уберегти від образ привідкрила двері будинку та запросила ОСОБА_14 до будинку, яка зайшла та стала біля міжкімнатних дверей. В коридор зайшов ОСОБА_15 та за ним зайшли ОСОБА_16 з сином, а також її батьки. Перебуваючи в приміщенні коридору ОСОБА_16 зазначила, що буде ходити кожного дня на що я їй сказала, що не треба. Після чого вона почала висловлюватись некоректно на її адресу. Кашпур ОСОБА_17 зрозумівши, що ОСОБА_16 та її батьків можуть заспокоїти лише працівники міліції дістав телефон, щоб зателефонувати до Прилуцького МВ, який вихватила з рук ОСОБА_16 . В цей час батько ОСОБА_16 , ОСОБА_10 наніс їй удар відкритою долонею в праве око від якого вона відчула різкий біль. Після чого ОСОБА_16 почала плювати їй в обличчя. Щоб уникнути попадання слини на її обличчя вона виставила ліву руку, відкривши долоню, при цьому правою рукою закривала праве око. В цей час ОСОБА_18 схватила правою рукою за внутрішню поверхню її лівого плеча, а зубами вкусила за фалангу другого пальця, після чого вона відчула різкий біль та намагалась всіма силами звільнитись від укусу. Скориставшись тим, що син ОСОБА_12 почав головно кричати ОСОБА_15 коректно виставив ОСОБА_16 та її батьків на подвір'я та закрив їх на замикаючий пристрій.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень їй завдано матеріальну шкоду, оскільки довелося звертатися до медичних закладів де лікарі призначили лік, які вона придбала на загальну суму 94 грн. 21 коп., що підтверджується відповідними квитанціями, а також неправомірними діями ОСОБА_4 також завдано немайнові витрати, спричинені моральними та фізичними стражданнями, які полягають в тому, що вона перенесла фізичний біль, пережила емоційний стрес, образу, приниження гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя та яку вона оцінює в розмірі 15000 грн.
Показання потерпілої були перевірені в ході проведення слідчого експерименту 18.12.2013 року. Він проведений з дотриманням вимог ст. 240 КПК України, згідно якої слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє. Сторони не оспорили, що на час інциденту у приміщенні проживала ОСОБА_6 , яка надала згоду як володілець.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що бачив у коридорі будинку, в якому проживала його мама, під час сварки його колишня дружина ОСОБА_16 ухопила маму за плече і вкусила її за палець. Обвинувачена не проживала в цьому будинку і забігла до коридору щоб спровокувати сварку.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 зазначив, що самого факту удушення ОСОБА_4 . ОСОБА_6 він не бачив, однак возив останню до медичної установи, для надання їй медичної допомоги.
Свідок ОСОБА_11 суду надала пояснення, що побачила як в будинок АДРЕСА_1 зайшла дівчина за нею зайшов ОСОБА_9 , а її донька повертаючись з міста з сином також зайшла в будинок. Зайшовши до будинку вона побачила, що Віка стояла на середині коридору і ОСОБА_17 біля вікна, він правою рукою вдарив в праву щоку Віку, а вона ухватилась за його руку. З кухні вийшла ОСОБА_6 та почала хватати за обличчя Віку. Свідок пояснила, що сама направилась до будинку оскільки знала, що якщо її донька залишиться на одинці з чоловіком то це буде скандал. Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що сварки яка відбувалася між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 він не бачив, але на обличчі у ОСОБА_4 малися синці.
Відповідно до ст. 94 КПК України показання мають бути достовірними. Суд не допитував малолітнього сина ОСОБА_4 , що запобігти негативному впливу процесу на психіку дитини та через його залежність від обвинуваченої, з якою він проживає.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 601 вбачається, що у ОСОБА_6 1947 року народження мали місце наступні тілесні ушкодження: інфіковані укушені рани основної та дистальної фаланги ІІ пальця лівої кисті, синець по задньо-внутрішній поверхні лівого плеча. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, по давності можуть відповідати 05 грудня 2013 року. Тілесні ушкодження у вигляді інфікованих укушених ран основної та дистальної фаланги пальця лівої кисті могли виникнути від дії зубів людини і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у вигляді синця по задньо-внурішній поверхні лівого плеча виникли від дії твердих тупих предметів з обмеженою поверхнею, якими могли бути як руки та і ноги сторонньої особи і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер даних тілесних ушкоджень, вважає що останній не могли утворитись при падінні на площі.
Таким чином хоча ОСОБА_4 і відмовилась від визнання своєї вини її вина повністю підтверджується сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, а саме показами свідків, висновком судово-медичного експерта № 601, а також показами даними самою підсудною, а саме те, що вона не заперечувала факту перебування в її ротовій порожнині пальця ОСОБА_6 та можливого його прикушення.
Умисне нанесення тілесних ушкоджень підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9 , свідченнями потерпілої ОСОБА_6 , які не були спростовані обвинуваченою.
Інші матеріали і обставини наведені захистом не знаходяться в межах даного судового розгляду і є предметом розслідування у іншому, виділеному провадженні.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_4 як скоєння умисного нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
Обираючи обвинуваченій міру покарання, суд враховує суспільну небезпеку скоєного, обставину, що обтяжує покарання як вчинення злочину щодо особи похилого віку, позитивну характеристику за місцем роботи ОСОБА_4 , а також думку потерпілої яка наполягає на призначення мірі покарання, вважає за можливе обрати йому міру покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції інкримінуємій їй статті кримінального Кодексу.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 94 грн. 21 коп. задоволенню не підлягає, оскільки нею не були надані в судовому засіданні належні докази, а сам лист призначення лікаря ліків.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілій, суд виходить з того, що відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Матеріалами справи підтверджений факт порушення прав потерпілої ОСОБА_6 . Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення: а саме похилого віку потерпілої, з урахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково на суму 12000 грн.
Керуючись ст.ст. 370-371, 374 КПК України, -
ОСОБА_18 визнати винною за ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в сумі 850 грн.
Звільнити ОСОБА_18 від призначеного покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію 2014 році».
Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_18 на користь ОСОБА_6 12000 грн. моральної шкоди.
В решті відмовити.
Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.
Копію вироку негайно вручити засудженій, прокурору та потерпілій.
Головуючий: ОСОБА_21