Справа №592/62/14 Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О.І.
Номер провадження 22-ц/788/1234/14 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.
Категорія - 53
23 липня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Лузан Л. В.,
суддів - Дубровної В. В. , Маслова В. О.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4,
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 червня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення авансу,
Рішенням суду від 02 червня 2014 року позовна заява ОСОБА_5 задоволена.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму авансу у розмірі 7600 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
28 листопада 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір №281/1 про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості. За умовами даного договору сторони брали на себе зобов'язання в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Пунктом 5.1. вищезазначеного договору передбачено, що до підписання цього договору, в рахунок належних за основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу квартири та своєї платіжної спроможності, покупець передав, а продавець отримав суму завдатку у розмірі 7600 грн. При здійсненні розрахунків за основним договором зазначена сума буде зарахована у належний з покупця платіж за основним договором (а.с.7).
Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 7600 грн., позивач посилався на те, що договір купівлі-продажу сторонами не був укладений, проте відповідач відмовляється повернути йому вищеназвану суму авансу.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони домовились укласти договір купівлі-продажу нерухомості, але в подальшому він укладений не був, тому сплачена в рахунок виконання договору грошова сума у розмірі 7600 грн. є авансовою і підлягає поверненню позивачу у такому ж розмірі.
Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про протилежне не можна визнати обґрунтованими. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 570 ЦК України 1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. 2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Вбачається, що правила ст. 570 ЦК України про завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна зі сторін ухиляється від його виконання. Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов'язання.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Оскільки договору купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, який підлягає поверненню в тому розмірі, в якому він передавався (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі N 6-176цс12, від 25 вересня 2013 р. у справі N 6-82цс13).
Відповідно до ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Вбачається, що правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.
За наведених мотивів доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що спірна сума є завдатком і не підлягає поверненню, - не ґрунтуються на вимогах закону. При цьому слід зазначити, що при вирішенні питання про те, чи є спірна сума авансом чи завдатком, не має вирішального значення той факт, як цю суму називали самі стороні у своїх домовленостях. При вирішенні названого питання суд першої інстанції дав вірну правову оцінку спірній сумі керуючись положеннями ст. 570 ЦК України, а не тим, як при тих чи інших обставинах називали спірну суму самі сторони.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 7600 грн. сплаченого ним авансу, - є обґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -