Справа № 738/2082/14-к
№ провадження 1-в/738/1116/2014
04 серпня 2014 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурораОСОБА_3 ,
представник установи виконання покараньОСОБА_4 ,
засудженогоОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції міста Мена Чернігівської області клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким -обмеженням волі, в якому посилається на те, що він був засуджений вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2010 року за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі. В даний час відбуває покарання у Менській виправній колонії №91, стягнень не мав, працевлаштований. Засуджений ОСОБА_5 просить застосувати до нього пільгу, передбачену ст. 82 КК України та замінити невідбуту частину покарання - позбавлення волі більш м'яким покаранням - обмеженням волі.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання, просить його задовольнити.
Представник спостережної комісії у судове засідання не з'явився.
Представник установи виконання покарань та прокурор вважають, що клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким не підлягає задоволенню, оскільки із характеризуючих даних не підтверджено, що ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці став на шлях виправлення.
Заслухавши пояснення засудженого, представника установи виконання покарань, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, з'ясувавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що дане клопотання засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2010 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі.
Строк вiдбування покарання обчислюється з 08 грудня 2010 року.
Засуджений ОСОБА_5 з 11 червня 2013 року відбуває покарання в Менській виправній колонії №91, станом на 04 серпня 2014 року відбув 3 роки 7 місяців 26 днів позбавлення волі.
З витягу з протоколу №48 засідання спостережної комісії Менської райдержадміністрації від 04 липня 2014 року вбачається, що спостережна комісія прийняла рішення про передчасність застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги у виді заміни покарання більш м'яким, а саме обмеження волі.
У характеристиці засудженого, виданої адміністрацією установи виконання покарання зазначено, що засуджений ОСОБА_5 відбув 1/2 частину призначеного покарання, не став на шлях виправлення, тому не заслуговує на застосування ст. 82 КК України.
Відповідно до ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосоване, якщо засуджений став на шлях виправлення та після фактичного відбуття засудженим відповідної частини призначеного судом строку покарання.
Підставою заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, крім необхідності відбуття засудженим відповідної частини строку призначеного судом покарання, є також встановлення того, що засуджений став на шлях виправлення та подальше відбування покарання може ефективно продовжуватись при застосування більш м'якого покарання. Про те, що засуджений став на шлях виправлення може свідчити його зразкова поведінка, сумлінне ставлення до покладених на нього обов'язків. Зразкова поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до покладених обов'язків насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов'язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.
Засуджений ОСОБА_5 відбув 1/2 частину строку призначеного судом покарання, але його поведінка та ставлення до покладених на нього обов'язків не свідчать, що він став на шлях виправлення, оскільки з характеристики засудженого, матеріалів особової справи засудженого вбачається, що за час вiдбування покарання до ОСОБА_5 хоча і не були застосовані стягнення, але засуджений заохочень не має, потребує постійного контролю, режим утримання та розпорядок дня дотримується під контролем, по факту порушення режиму утримання з ним проводилась бесіда (а.с. 7-9).
Твердження засудженого про те, що він дисциплінарних стягнень не має і тому до нього повинно бути застосовано заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, не заслуговують на увагу. Дані про відсутність дисциплінарних стягнень або про те, що стягнення достроково зняті чи погашені мають важливе значення, проте ці обставини не мають виключного значення при прийняті рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відносно засудженого ОСОБА_5 неможливо застосувати заміну покарання більш м'яким, оскільки його поведінка та ставлення до покладених на нього обов'язків не свідчать про те, що він став на шлях виправлення, а тому клопотання засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
На пiдставi викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляцiйного суду Чернiгiвської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1