1-447/11
5/308/259/14
23.07.2014 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву засудженого ОСОБА_4 про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеною заявою, посилаючись на те, що 10.04.2012 року вироком Ужгородського міськрайонного суду він був засуджений за ч.3 ст.292, ч.5 ст.185 КК України та на підставі ст..75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.4 ч.1 ст.76 КК України
Враховуючи, що він належним чином виконував покладені на нього обов'язки, позитивно характеризується, нового злочину не вчиняв, на його утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році».
Засуджений ОСОБА_4 заяву підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви.
Заслухавши пояснення засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків:
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2012 року ОСОБА_4 був засуджений за ч.3 ст.292, ч.5 ст.185 КК України, із застосуванням ст..69 КК України, у відповідності до ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст..75 КК України останній звільнений від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.4 ч.1 ст.76 КК України.
Згідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, підлягає засуджений за будь-які злочини, за які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Разом з тим, п.«є» ст.8 цього Закону визначено, що амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за злочин, передбачений ст.292 КК України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про звільнення його від відбування покарання призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2012 року на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» не має.
Керуючись ст.86 КК України, ст.ст.2, 8, 9, 10 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 370, 372, 395, 539 КПК України, суд ,-
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про звільнення його від відбування призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2012 року на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1