29 липня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №11-кп/790/853/14 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22 травня 2014 року у відношенні ОСОБА_6 ,
Вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22 травня 2014 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харкова, громадянин України, в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
засуджено за ч.1 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
У відповідності ст.76 КК України на ОСОБА_6 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 2500 грн.
Провадження № 11-кп/790/853/14 Головуючий 1-ї інстанції
Категорія: ч.1 ст.185 КК України ОСОБА_9
Справа: № 645/2236/14-к Доповідач ОСОБА_1 .
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 23 грудня 2013 року, приблизно о 06 год. 00 хв., перебуваючи в гостях малознайомого йому ОСОБА_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , побачив мобільний телефон ТМ «Samsung S 5830 Pure White Fleur», що належить ОСОБА_8 , яким вирішив таємно заволодіти. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_8 залишив мобільний телефон без нагляду в кімнаті та за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, ОСОБА_6 таємно викрав зазначений мобільний телефон, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 95 від 22.01.2014 року складає 679 грн. Після чого, ОСОБА_6 з місця злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 679 грн.
У скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок змінити та призначити йому покарання у виді штрафу у доход держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян посилаючись на те, що він отримує пенсію та працює, тому у нього є можливість сплатити штраф; повністю визнав свою вину; щиро розкаявся; є інвалідом другої групи з дитинства, перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері; матеріальна шкода потерпілому відшкодована.
Вказує, що суд безпідставно стягнув з нього на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу; захисника ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги обвинуваченого; прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у вироку, в апеляційній скарзі не оспорюється.
Що стосується призначеного ОСОБА_6 покарання, то воно відповідає вимогам ст.ст. 65, 75 КК України.
При призначенні ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст.75 КК
України суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_6 , який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, працює, є інвалідом другої групи з дитинства, перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері, характеризується позитивно.
У якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд відніс його щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Крім того, суд врахував й те, що ОСОБА_6 добровільно повернув потерпілому викрадений мобільний телефон.
З урахуванням наведеного та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання із застосуванням до нього ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
У даному конкретному випадку колегія суддів не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_6 такого виду покарання як штраф. Тим паче, це погіршувало становище обвинуваченого.
Обґрунтував суд у вироку й рішення про відшкодування моральної шкоди.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення, у кримінальному провадженні не виявлено.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,418,419 КПК України, п.15 розділу XI Перехідних положень КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22 травня 2014 року у відношенні ОСОБА_6 залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя -
Судді -