"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/978/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівСтрелець Т. Г.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" до Виконавчого комітету Алупкінської міської ради, Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Алупкінської міської ради про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" звернулось з позовом до Виконавчого комітету Алупкінської міської ради та Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Алупкінської міської ради, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення ради № 43 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Алупка, вул. Першого травня, б. 3; зобов'язати виконавчий комітет Алупкінської міської ради прийняти рішення про видачу ТОВ «СКК Зелений мис» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, площею 0,2314 га, об'єкту «Спальний корпус СК «СКК Зелений мис», що розташований за адресою: м. Алупка, вул. Першого Травня, б. 3; зобов'язати відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Алупкінської міської ради видати ТОВ «СКК Зелений мис» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, площею 0,2314 га, та об'єкту «Спальний корпус СК «СКК Зелений мис», що розташований за адресою: м. Алупка, вул. Першого Травня, б. 3".
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення № 43 "Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Алупка, вул. Першого травня б. 3"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року скасовано постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2013 року, прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заперечень не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що рішенням 29-й сесії 23-го скликання Алупкінської міської ради народних депутатів від 14 листопада 2000 року № 07 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" в постійне користування 2,2158 гектарів землі, за адресою: м. Алупка, вул. Першого Травня, 3.
На підставі вказаного рішення позивачу виданий Державний акт на право постійного користування землею II-КМ № 002110 від 25 грудня 2000 року. Акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 69.
Згідно вказаного державного акту земельна ділянка надана в постійне користування для обслуговування корпусів 1, 2, 3, за адресою: вул. Першого Травня, 3 в м. Алупка.
З метою подальшої реалізації права на забудову зазначеної земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" звернулось до виконавчого комітету Алупкінської міської ради з заявою від 12 лютого 2013 року вих. № 53-2/02 про надання містобудівних умов та обмежень для зазначеної земельної ділянки.
Рішенням виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 28 лютого 2013 року № 43 відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Алупка, вул. Першого Травня, б. 3.
Не погоджуючись з рішенням ради, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду про його скасування та зобов'язання вчинити певні дії.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчим комітетом Алупкінською міською радою не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи із приписів ст. 29 Закону України "Про регулюванні містобудівної діяльності".
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в ч. 3 якої передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму зазначених критеріїв, у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.
Частина 9 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що до повноважень виконавчого органу міських, районних в містах, селищних та сільських рад відноситься надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Рішення відповідача мотивоване тим, що документи не відповідають ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року, № 3038-VI.
Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 29 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні данні для проектування об'єкта будівництва.
У п.п. 2.1, 2.2, 2.3 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року за № 109 зазначається, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Таким чином системний аналіз наведених приписів норм права дає підстави дійти висновку, що відмова у видачі містобудівних умов та обмежень є неподання заяви на отримання містобудівних умов та обмежень з доданими до неї вищенаведеними документами та невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Виходячи із системного аналізу наведених норм процесуального закону та лексичного значення поняття "забудови", колегія суддів дійшла висновку про те, що "забудова" включає в себе такі поняття як: "реконструкція", "добудова", чи "капітальний ремонт існуючих об'єктів нерухомості".
Разом з цим п. 2.3. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року за № 109 передбачено, що при реконструкції об'єктів містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів на право землекористування.
Отже говорити про відсутність наміру забудови земельної ділянки, яка забудована, при намірі реконструкції чи будівництві нового об'єкта, є помилковим.
У протилежному випадку на забудовану земельну ділянку особа не зможе отримати містобудівні умови та обмеження, якщо особа забажає здійснити реконструкцію, добудову чи капітальний ремонт на цій ділянці, що порушить її права.
Утім суд апеляційної інстанції уваги на це не звернув, тому підстави, з яких суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволені позову, а саме: про те, що позивач повинен був звернутися до виконавчого комітету Алупкінської міської ради з заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок на вільну від забудови земельну ділянку, - не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
При цьому Закон не містить положень про заборону на отримання містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку, яка забудована.
Зважаючи на викладені обставини, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, а висновок місцевого адміністративного суду в частині скасування рішення ради є правильним.
Водночас рішення суду першої інстанції, щодо відмови в задоволені позову в частині зобов'язання вчити дії, прийняте у відповідності з нормами матеріального права, оскільки відповідачі є суб'єктами владних повноважень та здійснюють в даних правовідносинах надані їм діючим законодавством України повноваження, а тому втручання в їх дискреційні повноваження не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Згідно із ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року скасувати та залишити в силі постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: