"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/42337/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Островича С.Е., Карася О. В., Маринчак Н. Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
встановила:
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Олександрійська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФО-П ОСОБА_4) в якому просить стягнути заборгованість.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року позов Олександрійської ОДПІ задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_4 повернуто.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ФО-П ОСОБА_4 подав касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року задоволено позов Олександрійської ОДПІ про стягнення з ФО-П ОСОБА_4 податкового боргу у розмірі 50743, 32 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду ФО-П ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2013 року апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_4 залишено без руху, оскільки за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір на інший розрахунковий рахунок та в меншому розмірі. Надано строк для усунення недоліків до 25 червня 2013 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року апеляційну скаргу повернуто, так як ФО-П ОСОБА_4 не усунув недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З матеріалів справи вбачається, що ФО-П ОСОБА_4 сплатив на розрахунковий рахунок, зазначений в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2013 року, судовий збір у розмірі 254, 00 грн., що підтверджено копією квитанції від 18 червня 2013 року та копією відповіді Українського ДППЗ "Укрпошта" від 16 серпня 2013 року.
Отже, ФО-П ОСОБА_4 виконав вимоги ухвали від 16 січня 2013 року, у строк, визначений судом, що не взято до уваги судом апеляційної інстанції.
Дані порушення норм процесуального права призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що, згідно із ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для її скасування та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року - скасувати.
Направити справу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О. В. Карась
Н. Є. Маринчак