22 липня 2014 року м. Київ В/800/3386/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Маслій В.І., Мороз В.Ф., Черпіцька Л.Т.,
розглянувши заяву Південної митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТК Крост»
до відповідачів Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення сум , -
Постановою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014р. касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014р. змінено, скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача зайво сплачені митні платежі в розмірі 70031,83грн. та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В решті постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог залишено без змін.
Південна митниця Міндоходів (далі Митниця) звернулася із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014р., посилаючись на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В підтвердження неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 8.08.2013р. у справі №К/800/13142/13 та від 5.02.2014р. у справі №К/800/31520/13.
Судова колегія вважає відсутніми підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014р., зважаючи на таке.
Згідно зі ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
В пункті 4 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» роз'яснено, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Постанова Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014р. мотивована тим, що Митницею не надано достатніх та беззаперечних доказів правильності та обґрунтованості свого рішення щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом та не спростовано доводів позивача щодо помилковості такого.
В ухвалах у справах №К/800/13142/13 та №К/800/31520/13 Вищий адміністративний суд України, проаналізувавши залучені до справи докази, дійшов висновків про те, що митним органом доведено правильність його рішення щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом. Вказані висновки зроблено на підставі аналізу залучених до справи доказів.
Таким чином, касаційними інстанціями приймались різні за змістом рішення не внаслідок неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а внаслідок встановлення під час їх розгляду різних обставин справи.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності подібності правовідносин у вищезазначених справах, зокрема, щодо умов застосування правових норм (підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин), що унеможливлює перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014р. в порядку, передбаченому ст. 235 КАС України.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Південній митниці Міндоходів у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.І. Маслій
В.Ф. Мороз
Л.Т. Черпіцька