Справа № 731/527/14
Провадження № 2-а/731/15/14
28 липня 2014 року Варвинський районний суд Чернігівської області
в складі судді Семенченка О.М.,
з участю секретаря Петренко Т.І.,
позивачки ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФ України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, -
24 червня 2014 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, яким просить визнати дії УПФ України в Варвинському районі щодо відмови їй в призначенні пенсії за вислугу років протиправними та зобов'язати відповідача призначити пенсію з часу звернення за її призначенням, тобто з 13 червня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при загальному трудовому стажі 27 років 10 місяців 9 днів, її пільговий стаж становить більше 25 років, з яких 5 років 7 місяців 25 днів - стаж роботи на виборній посаді у Остапівській сільській раді, а решта - стаж працівника освіти, а тому вона має право на призначення пенсії за вислугу років, однак УПФ України в Варвинському районі безпідставно відмовило їй у призначенні пенсії з посиланням на ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з письмових заперечень, наданих УПФ України в Варвинському районі Чернігівської області, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки позивачка не має стажу роботи, необхідного для отримання права на пенсію як працівнику освіти. 25 років спеціального стажу роботи вона набуває з урахуванням періоду перебування на виборній посаді, тому право на пенсію за вислугу років вона матиме лише за умови звільнення з виборної посади, про що вказано в статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, зазначено, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення від 17 травня 1992 року № 17 пенсія, яка призначена за вислугу років, не повинна виплачуватися в період роботи, що дає право на призначення даного виду пенсії. У зв'язку з цим УПФ України в Варвинському районі просить залишити позов без задоволення (а.с. 25-26).
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до п «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають учителі, логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, дівоче прізвище якої Ященко, працювала вчителем 1-4 класів Гнідинцівської середньої школи з 15 серпня 1986 року по 1 вересня 1989 року, вчителем молодших класів з 1 вересня 1989 року по 1 вересня 1992 року Остапівської восьмирічної школи, вихователем групи продовженого дня з 1 вересня 1992 року по 13 березня 2001 року, педагогом-організатором з 13 березня 2001 року по 9 жовтня 2004 року та вчителем початкових класів, з 9 жовтня 2004 року по 29 жовтня 2008 року в Остапівській неповній середній школі, що підтверджується відповідними записами в її трудовій книжці.
29 жовтня 2008 року вона була звільнена з посади вчителя початкових класів на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переходом на виборну посаду і з 30 жовтня 2008 року по даний час працює секретарем Остапівської сільської ради (а.с. 10, 11, 12, 13, 14).
Згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді. Повноваження та гарантії депутатів рад у відповідності зі ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» поширюються і на секретарів сільських рад, які працюють в радах на постійній основі.
Таким чином, Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» гарантує зарахування часу роботи позивачки на виборній посаді сільського голови до стажу роботи працівника освіти у Гнідинцівській середній школі та Остапівській неповній середній школі, де вона працювала до обрання секретарем сільської ради. В сукупності на час звернення до УПФ в Варвинському районі з заявою про призначення пенсії 13 червня 2014 року стаж роботи позивачки ОСОБА_1, який дає право на пенсію за стажем, становить понад 25 років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 УПФ України в Варвинському районі Чернігівської області 17.06.2014 р. було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років на тій підставі, що позивачка ОСОБА_1 продовжує працювати на посаді секретаря Остапівської сільської ради.
Суд вважає, що відмова в призначенні пенсії позивачці ОСОБА_1 є неправомірною та такою, що суперечить діючому законодавству.
У відповідності зі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 4.11.1993 р. № 909, робота в установах освіти відноситься до тієї, яка дає право при наявності спеціального стажу роботи 25 років, незалежно від віку.
На час обрання позивачки ОСОБА_1 секретарем Остапівської сільської ради 29 жовтня 2008 року вона працювала вчителем початкових класів Остапівської неповної середньої школи і мала спеціальний стаж роботи 22 роки 2 місяці 16 днів. Подальшим трудовим стажем до дня розгляду справи в суді є робота на виборній посаді секретаря Остапівської сільської ради, який становить понад 5 років і 7 місяців. Стаж роботи на виборній посаді у відповідності зі ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» зараховується до стажу роботи за тією спеціальністю, на якій вона працювала до обрання її на виборну посаду. Таким чином, суд вважає, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді секретаря сільської ради слід зарахувати до стажу роботи працівника освіти, який надає право на пенсію за вислугу років, і який становить понад 25 років, що є підставою для призначення їй пенсії у відповідності зі ст. 7 Закону України» Про пенсійне забезпечення».
Посилання відповідача на те, що позивачка продовжує працювати на виборній посаді і це є підставою для відмови у призначенні їй пенсії за вислугою років, є безпідставним, оскільки право на пенсію позивачка набула у зв'язку з роботою в освітньому закладі, куди ввійшов і стаж роботи, здобутий на виборній посаді. Крім того, продовження роботи на виборній посаді не є підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки у відповідності зі ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підставою для призначення пенсії за вислугу років є залишення роботи, яка дає право на цю пенсію. Судом встановлено, що право на пенсію позивачці дає робота в закладах освіти, а не на виборній посаді.
У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на отримання пенсії за вислугу років шляхом визнання дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті пенсії неправомірними та зобов'язання призначити і виплачувати пенсію за вислугу років.
Згідно ст. 256 КАС України постанова суду про призначення та виплату пенсії у межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 161-163, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФ України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років задовольнити.
Визнати дії УПФ України в Варвинському районі Чернігівської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років протиправними.
Зобов'язати УПФ України в Варвинському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з моменту її звернення за призначенням пенсії, тобто з 13 червня 2014 року.
Постанова суду щодо призначення та виплати пенсії у межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Варвинський районний суд.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Семенченко