28 липня 2014 року Справа № 7/652
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Губенко Н.М.,
суддів:Дунаєвської Н.Г.,
Мележик Н.І.,
Самусенко С.С.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши заявуДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 02.04.2014
у справі№ 7/652
за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"
доПриватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд"
прозобов'язання усунути дефекти на загальну суму 474 698,40 грн.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання відповідача усунути дефекти на покрівлі будівлі е/блока № 3 на загальну суму 474 698,40 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі № 7/652, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013, у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014 справі № 7/652 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 02.04.2014 справі № 7/652, у якій заявник просить вказану постанову, постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2009 у справі № 21/380, від 20.01.2009 у справі № 8/184, від 05.04.2005 у справі № 36/444 та лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" № 01-8/211 від 07.04.2008, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 02.04.2014 у справі № 7/652, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про усунення дефектів в покрівлі за договором підряду, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що: на момент виявлення спірних дефектів сплив погоджений у договорі гарантійний термін (1 рік) експлуатації покрівлі; на момент прийняття місцевим господарським судом рішення у справі, спірні дефекти в покрівлі, вже були виправлені третьою особою. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів позивача про те, що сторони у спрощений спосіб внесли зміни до договору, погодивши трирічний гарантійний строк експлуатації покрівлі. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених апеляційним судом обставин справи про те, що лист, на який позивач посилався, як на підставу внесення змін до договору, не підписаний зі сторони позивача та не скріплений його печаткою, а отже не може вважатись документом, яким сторони погодили зміни до договору; між сторонами не було підписано єдиного документу про внесення змін до договору.
Водночас у постанові від 16.07.2009 у справі № 21/380 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення коштів, обґрунтованого тим, що позивачу було завдано збитки внаслідок перерахування відповідачу коштів для придбання причепу по нікчемній, неукладеній у письмовій формі угоді. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що сторонами було укладено у письмовій формі правочин шляхом обміну документами; укладений сторонами правочин не є нікчемним та не визнаний судом недійсним.
У постанові від 20.01.2009 у справі № 8/184, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості з оплати виконаних робіт та послуг, виходячи із встановлених місцевим судом обставин справи про те, що між сторонами було укладено відповідний договір.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2005 у справі № 36/444, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення суду першої інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.
До того ж, судовими рішеннями, на які у заяві, поданій в порядку розділу ХІІ2 ГПК України, може здійснюватись посилання на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, можуть бути лише рішення судів касаційних інстанцій, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим посилання заявника на лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" № 01-8/211 від 07.04.2008, не приймаються судом до уваги.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" у допуску справи № 7/652 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяН. Губенко
Судді:Н. Дунаєвська
Н. Мележик
С. Самусенко
М. Черкащенко