23 липня 2014 року Справа № 3/043-11/20-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Мачульського Г.М.,
суддів:Бакуліної С.В.,
Волковицької Н.О.,
Грейц К.В.,
Добролюбової Т.В.,
розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя"
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2014
у справі№ 3/043 11/20 12
за позовом Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача:1) Київська обласна державна адміністрація; 2) Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації; 3) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області; 4) Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області
прозобов'язання передати майно
за участю прокурора Київської області
Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання права власності на майно, збудоване у місті Тараща Київської області за державні кошти відповідно до договору № 3 від 23.12.2005 для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи,та зобов'язання передати за актом приймання передачі квартир.
Рішенням господарського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 3/043 11/20 12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013, позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 залишено без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2014 у справі № 3/043 11/20 12, в якій заявник просить скасувати дану постанову Вищого господарського суду України, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та рішення господарського суду Київської області від 24.07.2013, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2014 у справі № 5015/3543/11, від 23.10.2013 у справі № 5017/3700/2012, від 12.02.2013 у справі № 5023/3920/12, від 23.07.2012 у справі № 2/207-09, від 04.11.2013 у справі № 5015/2284/12, від 03.02.2014 у справі № 5002-17/3536-2011, від 19.11.2013 у справі № 917/570/13, від 02.10.2012 у справі № 16/296-31/91-2012, від 17.04.2014 у справі № 911/1510/13, від 04.02.2010 у справі № 12/162, від 20.02.2014 у справі № 901/2821/13, від 22.04.2014 у справі № 915/1738/13, від 16.01.2014 у справі № 913/1509/13 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 16, частини першої статті 203, частини першої статті 215, пунктів 1 та 5 статті 261, пунктів 3, 4 статті 267, пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 20 Закону України "Про інвестиційну діяльність", пункту 4 статті 22, частини другої статті 35, статей 54, 57, 63, пункту 2 статті 83, статті 11010 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України зазначає, що справа № 3/043 11/20 12 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Ознайомившись зі змістом постанов Вищого господарського суду України від 04.11.2013 у справі № 5015/2284/12, від 03.02.2014 у справі № 5002-17/3536-2011, від 02.10.2012 у справі № 16/296-31/91-2012, від 22.04.2014 у справі № 915/1738/13, на які посилається заявник, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки предметом позову у справі № 3/043 11/20 12, про перегляд постанови у якій просить заявник, є зобов'язання відповідача передати позивачу квартири у збудованому, на виконання договору інвестування житла, будинку, в той час як предметом позову у справі № 5015/2284/12 є визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним інвестиційного договору, у справі № 5002-17/3536-2011 позов заявлено про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення займаних приміщень у зв'язку із недійсністю договору оренди приміщень, у справі № 16/296-31/91-2012 предметом позову є стягнення заборгованості по пайових внесках за договором інвестицій, у справі № 915/1738/13 - про визнання недійсним договору на закупівлю робіт, тобто предмети і підстави позовних вимог та їх зміст є різними, з огляду на що спірні правовідносини у даних справах не є подібними.
При цьому зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 23.04.2014 у справі № 5015/3543/11, від 23.10.2013 у справі № 5017/3700/2012, від 12.02.2013 у справі № 5023/3920/12, від 23.07.2012 у справі № 2/207-09, від 19.11.2013 у справі № 917/570/13, від 17.04.2014 у справі № 911/1510/13, від 04.02.2010 у справі № 12/162, від 20.02.2014 у справі № 901/2821/13, від 16.01.2014 у справі № 913/1509/13, на які також посилається заявник, вбачається, що судом касаційної інстанції були скасовані судові рішення попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції. Прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, тому на відповідні постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.
Також Вищий господарський суд України зазначає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" в частині неоднакового застосування положень пункту 4 статті 22, частини другої статті 35, статей 54, 57, 63, пункту 2 статті 83, статті 11010 ГПК України не відповідає приписам розділу XII2 зазначеного Кодексу, оскільки встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним і неоднакове чи не правильне застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи № 3/043 11/20 12 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" в допуску справи № 3/043 11/20 12 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя:Г.Мачульський
Судді:С.Бакуліна
Н.Волковицька
К.Грейц
Т.Добролюбова