Ухвала від 17.07.2014 по справі 826/5564/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5564/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання протиправними дій щодо порушення процедури розгляду клопотання щодо виділення та передачі у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах міста Києва; зобов'язання розглянути вказане клопотання на засіданні наступної сесії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 21.01.2014 року позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території Київської міської ради орієнтовним розміром не більше 0,1 га.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 04.03.2014 року надав позивачу відповідь листом за № 08/0-164-621, у якій повідомив про невідповідність клопотання вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, ст. 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року № 63/9120.

Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить, що у клопотанні про надання земельної ділянки має бути чітко визначено місце розташування бажаної земельної ділянки, і до клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. З наведеного сліду, що по суті можна розглянути лише клопотання з конкретно визначеною земельною ділянкою, щодо якої, зокрема, можна з'ясувати наявність на ній будівель та споруд, а також перебування земельної ділянки у користуванні інших осіб станом на час звернення, інші обставини, пов'язані з можливою передачею цієї земельної у власність.

Правомірним є зауваження суду першої інстанції, що ні Земельний кодекс України, ні інші акти законодавства не покладають на Київську міську раду та Київську міську державну адміністрацію або інших суб'єктів владних повноважень обов'язок підбирати вільні земельні ділянки за клопотаннями про надання земельних ділянок зацікавлених осіб, оскільки ні такого обов'язку, ні процедури здійснення такого підбору законодавством не передбачено. Відповідач згідно вимог чинного законодавства розглядає питання лише щодо конкретно визначених земельних ділянок.

В даному випадку позивач звертався з клопотанням до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, місце розташування якої невідоме.

За ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Аналіз змісту даної норми права свідчить про неможливість розглядати питання щодо формування земельної ділянки без вихідних даних, тобто, без попереднього визначення її місця розташування.

Згідно ст. 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.13 р. №63/9120, громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

У клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки. У клопотанні відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК «Кадастр» його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

Даним порядком передбачено перелік документів, які додаються до клопотання.

Тимчасовий порядок затверджено рішенням Київської міської ради; в судовому порядку цей акт в цілому або в частині незаконним не визнавався, тому є обов'язковим для виконання підприємствами, установами та організаціями на території м. Києва, в тому числі, позивачем та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на якого покладено обов'язок опрацювання відповідних клопотань.

За таких обставин, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що оскільки позивачем у клопотанні не визначено бажане місце розташування земельної ділянки, то визначити конкретний перелік документів для розгляду клопотання компетентний суб'єкт владних повноважень не мав можливості.

Згідно ст. 21 Тимчасового порядку секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту земельних ресурсів.

У разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради.

Позивачу було правомірно повернуто його клопотання на доопрацювання з відповідними роз'ясненнями, а проект відповідного рішення Київської міської ради не готувався, на розгляд сесії Київської міської ради не передавався.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не допускалося бездіяльності щодо розгляду клопотання позивача, а Департаментом земельних ресурсів клопотання розглянуто відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 21 Тимчасового порядку.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 24.07.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

Попередній документ
40034276
Наступний документ
40034278
Інформація про рішення:
№ рішення: 40034277
№ справи: 826/5564/14
Дата рішення: 17.07.2014
Дата публікації: 06.08.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: