Справа № 210/907/13-Ц 22-ц/774/1361/К/14
Справа № 210/907/13-ц Головуючий в 1 інстанції
Провадження № 22-ц/774/1361/К/14 Сільченко В.Є.
Категорія № 24 (ІII) Доповідач Братіщева Л.А.
31 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді : Братіщевої Л.А.,
суддів : Грищенко Н.М., Турік В.П.,
при секретарі: Булах К.А.
за участю: ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3;
представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - Цвіркун Сергія Олеговича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 квітня 2014 року по справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання частково недійсним договору,-
У лютому 2013 року КПТМ "Криворіжтепломережа" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 26265 грн. 02 коп.
В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до КПТМ "Криворіжтепломережа" в якому просив визнати з 30.07.2007 року недійсною частину договору №5044 від 30.07.2007 року на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару в частині таблиці №2 в графі №5, де невірно зазначено загальну площу об'єкту 80.04 кв.м. замість 66, 9 кв.м. та визнати з 30.07.2007 року недійсною частину договору №5044 від 30.07.2007 року на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару - п.3.3, де невірно зазначено, що користувач являється суб'єктом другого сектору господарської економіки, замість того, що він, як член Національної спілки художників України, який використовує об'єкт для подання відповідачем теплової енергії як художню майстерню, відноситься до платників, як для населення.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 квітня 2014 року позов КПТМ "Криворіжтепломережа" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КПТМ "Криворіжтепломережа" заборгованість за теплову енергію в сумі 26265 грн. 02 коп.
В задоволенні зустрічних позовних відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог КПТМ "Криворіжтепломережа" відмовити а зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Зокрема вважає що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13.06.2013 року площа спірного приміщення, яка була зазначена у п.1.1 договору оренди від 31 серпня 2007 року № 1/35-80.04 кв.м. визнана недійсною.
Судом не враховано, що йому, як члену Національної спілки художників України, необхідно встановлювати тариф для оплати послуг на тепло, як для населення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так судом по справі встановлено, що КПТМ «Криворіжтепломережа», надає населенню м. Кривого Рогу, а також підприємствам, установам і організаціям теплову енергію для потреб опалення.
Послуги по теплопостачанню були надані за місцем здійснення діяльності відповідача (розташування художньої майстерні) - в нежитловому приміщенні в будинку АДРЕСА_1 (а.с.25-30). Однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснював у результаті чого утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію перед КПТМ „Криворіжтепломережа" у сумі 26265 грн. 02 коп.
Підставою виникнення зобов'язань між учасниками процесу є договір №5044 від 30.07.2007 року (з таблицями) на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (а.с.5-7).
Вказаним договором (з таблицями), зокрема, встановлено, що площа опалювального приміщення складає 80,04 кв.м.; застосовано тарифи споживача 3-ї категорії (а.с.6).
Договір підписаний обома сторонами.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги суд першої інстанції керувався вимогами договору та ст.ст.525, 526, 530 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 20 „ Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення" затверджених постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Відповідно до ст. 19 ч. 6 Закону України „Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Підставою виникнення зобов'язань між учасниками процесу є договір № 5044 від 30.07.2007 року, який підписаний обома сторонами, (з таблицями) на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач (за первинним позовом), діючи добровільно, належним чином уклав з позивачем договір, у якому зазначено площу приміщення саме у 80,04 кв.м. та відповідну категорію споживача.
Згідно довідки про заборгованість по платі за послуги теплопостачання, яка видана КПТМ «Криворіжтепломережа», заборгованість відповідача складає 26265грн 02 коп., яку суд першої інстанції стягнув.
Проте колегія суддів не погоджується із розміром стягненої заборгованості з огляду на наступне.
Згідно превісного позову КПТМ „Криворіжтепломережа" сума заборгованості за теплову енергію склала 11124 грн. 28 коп. за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року, зверненню із вказаним позовом передувало звернення позивача із судовим наказом про стягнення вказаної заборгованості за період листопада 2009 року по квітень 2011 року. За вказаною заявою було видано судовий наказ, який скасовано 29.11.2011 року.
Тобто, позовна заява в цій частині подана відповідно до вимог ЦПК у зв'язку із скасуванням судового наказу.
Вказаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується із положенням п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», згідно якого вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК України підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки частиною третьою статті 118 ЦПК передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду в частині стягнутої заборгованості за теплову енергію, зменшивши цю суму з 26265 грн. 02 коп. до 11124 грн. 28 коп., оскільки позовна заява про стягнення саме 11124 грн. 28 коп. подана після скасування відповідного наказу.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, відповідно до вимог ст.118 ЦПК України, звертався із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію за період із квітня 2011 року по березень 2013 року, не доведено, що такий судовий наказ було скасовано, або існує ухвала про відмову у прийнятті такої заяви.
Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2
Так суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2 не надано належного документу на підтвердження зміни площі приміщення майстерні, а рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу не може бути визнано таким документом, оскільки у вказаному рішенні не встановлено остаточний розмір приміщення, а лише визнано недійсним договір оренди в частині визначення площі орендованого приміщення у 80,04 кв.м. та зобов'язано сторони вирішити питання щодо визначення площі оренди.
Також погоджується колегія суддів із висновком суду першої інстанції стосовно того, що п.3.3 договору оренди спірного приміщення не може бути визнаний недійсним через те, що вказаним пунктом не встановлюється належність позивача до будь-якої категорії споживачів, а підстав ототожнювати діяльність громадської організації у формі творчої спілки з діяльністю окремого її члена, яким є ОСОБА_2, немає.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13.06.2013 року площа спірного приміщення, яка була зазначена у п.1.1 договору оренди від 31 серпня 2007 року № 1/35-80.04 кв.м. визнана недійсною не можуть бути підставою для скасування рішення, спростовуються матеріалами справи та самим рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13.06.2013 року.
Так, рішенням Дзержинського районного суду у справі №408/4082/12 зобов'язано ОСОБА_2 та УКВМ виконкому Криворізької міської ради вирішити питання щодо укладання п. 1.1 договору оренди нежитлового приміщення, а саме стосовно розміру площі об'єкта оренди.
Вказане рішення чітко не визначає загальну площу об'єкту, тому КПТМ «Криворіжтепломережа» не має право застосувати площу на яку вказує апелянт, а в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 виконав рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу і ним не надано договір оренди спірного приміщення із зміненою площею.
Також не можуть бути підставою для скасування законного рішення доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що ОСОБА_2, як члену Національної спілки художників України, необхідно встановлювати тариф для оплати послуг на тепло, як для населення з наступних підстав.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №955 від10.07.06 р. тарифи розподіляються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетні установи та інші споживачі.
Тариф для категорії «інші споживачі» застосовується до юридичних та фізичних осіб за нежитловими приміщеннями.
З посиланням апелянта на те, що він є членом творчої спілки і постанова КМУ від 17.10.2011 №1199 зобов'язує йому проводити нарахування з застосування тарифу встановленого для населення погодитись не можна, тому як даною постановою чітко визначено, що за тарифами для населення теплова енергія подається виключно «Національним творчим спілкам», а не їх окремих членів. В даному випадку ОСОБА_2 здійснює свою діяльність не в приміщенні громадської організації національної спілки художників України, яка є регіональним осередком, а окремо в нежитловому приміщенні для виготовлення та подальшого збуту результатів своєї діяльності, тобто для виробничо-комерційної діяльності.
Посилання ОСОБА_2 на тарифи на послуги з ГВП та теплопостачання для членів творчих спілок та для приміщень майстерень-студій, які встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.05.2010 року № 392 (а.с.102) не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки мають територіальну дію тільки для м. Києва.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та зміні рішення суду, на підставі п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України із зменшенням розміру стягнутої суми заборгованості за теплову енергію з 26265 грн. 02 коп. до 11124 грн. 28 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 квітня 2014 року змінити в частині розміру стягнутої суми заборгованості за теплову енергію, зменшивши цю суму з 26265 грн. 02 коп. до 11124 (одинадцяти тисяч сто двадцять чотири) грн. 28 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: