05.06.2014
Справа № 369/742/14-ц
Провадження № 4-с/369/11/14
Ухвала
Іменем України
05 червня 2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Л.В., заінтересована особа ОСОБА_3, про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 січня 2014 року і зобов»язання винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження,
У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду із скаргою до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, заінтересована особа ОСОБА_3, на дії і бездіяльність державного виконавця, посилаючись на те, що 21 січня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» стало відомо про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження № 41512139 від 20 січня 2014 року, винесеної державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Черновою О.В. на підставі виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-474/10 від 19 липня 2013 року про зобов»язання ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_3 кошти в сумі 483699,34 грн. і стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 судового збору в розмірі 8,50 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат на проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 1991,69 грн., а всього-2037 грн. 19 коп.. Заявник вважав, що зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, є протиправною і такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» із змінами від 04 листопада 2010 року, виконавчі документи можуть бути пред»явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи-протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» вищезазначені строки встановлюються для виконання судових рішень-з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Рішення Києво-Святошинського районного суду у справі № 2-474/10, на підставі якого видано виконавчий лист від 19 липня 2013 року, набрало законної сили 08 грудня 2010 року. Таким чином, виконавчий лист, виданий Києво-Святошинським районним судом у справі № 2-474/10 від 19 липня 2013 року, пред»явлений з пропуском строку для пред»явлення виконавчого документу до виконання, а саме 15 січня 2014 року, що підтверджується заявою ОСОБА_3. Крім того, на виконавчому листі у справі № 20474/10 від 19 липня 2013 року зазначено строк пред»явлення до 08 грудня 2013 року, що не відповідає дійсності та законодавству України.
Всупереч вимогам п. 1ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не відмовив у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-474/10 від 19 липня 2013 року, хоча повинен був це зробити, оскільки виконавчий документ пред»явлений з пропуском строку.
ПАТ КБ «ПриватБанк» отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 41512139 від 20 січня 2014 року лише 21 січня 2014 року, коли і дізнався про порушення своїх прав і законних інтересів. Цей строк ПАТ КБ «Приватбанк» при поданні скарги від 22 січня 2014 року було дотримано.
Враховуючи викладене, заявник Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просив визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 41512139 від 20 січня 2014 року, винесену державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ на підставі виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-474/10 від 19 липня 2013 року про зобов»язання ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_3 кошти в сумі 483699,34 грн. та стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., витрат на проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 1991 грн. 69 коп., а всього-2037 грн. 19 коп., та зобов»язати державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Чернову О.В. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-474/10 від 19 липня 2013 року.
В судове засідання представник заявника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не з»явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
У судове засідання головний державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернова Л.В. і представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області не з»явилися, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, суду надані заперечення про відмову у задоволенні скарги і розгляд скарги у відсутності представника відділу та головного державного виконавця Чернової Л.В..
У судове засідання представник заінтересованої особи ОСОБА_3 не з»явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, з»ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Встановлено, що оскаржуваною постановою про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Черновою Л.В. від 20 січня 2014 року серії ВП № 41512139 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-474/10, виданого 19 липня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про зобов»язання Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_3 сплачені останнім платежі за кредитним договором від 15 березня 2007 року № К2V4GА00260045 (тіло кредиту, відсотки за його користування, винагорода за надання фінансового інструменту, комісія та інші платежі за договором) в сумі 483699,34 грн., стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 8,50 грн., витрат на ІТЗ з розгляду справи у сумі 37 грн., витрат на проведення судово-психіатричної експертизи у сумі 1991 грн. 69 коп., а всього-2037 грн. 19 коп..
Документ вступив у законну силу (набрав чинності) 08 грудня 2010 року. Заява про примусове виконання подана повторно 15 січня 2014 року. Боржнику самостійно надано виконати вимоги виконавчого документа до 27 січня 2014 року, надавши до відділу документи, які підтверджують про перерахування грошових коштів на р/р 37315001010757 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 34984523, одержувач Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження-це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов»язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред»явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред»явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Як встановлено судом, виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-474/10 від 19 липня 2013 року надійшов на виконання державному виконавцю Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ 15 січня 2014 року. У виконавчому листі зазначено строк пред»явлення виконавчого документа до виконання- 08 грудня 2013 року, тобто 3 роки з дня набрання рішенням законної сили-08 грудня 2010 року. Рішення суду набрало законної сили до 08 березня 2011 року, тобто в період дії Закону України «Про виконавче провадження» в його редакції, відповідно до якого правилами ст. 21 Закону було встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред»явлені до виконання протягом трьох років.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції з 09 березня 2011 року встановлено, що: 1. Строки пред»явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред»явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. 2. Після переривання строку пред»явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. 3. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв»язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред»явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв»язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника,- з моменту закінчення дії відповідної заборони.
ОСОБА_3 при наданні виконавчого листа до виконання було долучено до заяви про відкриття виконавчого провадження копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 37395361 від 29 березня 2013 року, в якій зазначено, що виконавчий лист № 2-474/2010, виданий 22 лютого 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, надійшов на виконання 26 березня 2013 року, тобто в строк до 08 грудня 2013 року, встановлений у виконавчому листі для його пред»явлення до виконання.
Державним виконавцем на підставі вимог п. 4, п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова ВП № 37395361 від 29 березня 2013 року, оскільки у виконавчому документі в резолютивній частині зазначено про зобов»язання і стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570), а в графі щодо боржника Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «ПриватБанк», який знаходиться за адресою: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, ЄДРПОУ 14360570, що не є територією Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
В супровідному листі до постанови стягувачеві було роз»яснено, що згідно вимог ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Виконавчий лист разом з постановою ВП № 37395361 від 29 березня 2013 року та супровідним листом було направлено на адресу стягувача 29 березня 2013 року за вих. № 9104/11. Повторно виконавчий документ з виправленнями був наданий до відділу на виконання 15 січня 2014 року, тобто в строк, встановлений ст. ст. 22, 23 Закону в новій редакції, а саме протягом року з дня його повернення стягувачеві.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред»явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
У зв»язку з вищезазначеним державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження 20 січня 2014 року у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, як зазначив представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області у поданих суду запереченнях, про наявність постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 37395361 від 29 березня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» знав, оскільки з матеріалами виконавчого провадження представник боржника ознайомлювався 21 січня 2014 року та 11 лютого 2014 року, про що є відмітка в матеріалах виконавчого провадження.
Оцінюючи в сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку, що заявником Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» не доведено і не надано суду доказів про порушення його права при зверненні до суду з даною скаргою, судом також не встановлено будь-яких порушень прав заявника з боку головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Л.В. щодо винесення ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 січня 2014 року, а тому суд відмовляє у задоволенні вимог в цій частині скарги.
Враховуючи вищевикладене, необгрунтованими є також і вимоги заявника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк про зобов»язання державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Чернову О.В. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-474/10 від 19 липня 2013 року, а тому у їх задоволенні слід також відмовити.
Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, ст. ст. 1, 22, 23, 25, 26 Закону України „Про виконавче провадження", суд-
Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Л.В., заінтересована особа ОСОБА_3, про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 січня 2014 року і зобов»язання винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п"яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ковальчук Л.М.