Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"21" липня 2014 р. Справа № 911/2104/14
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА", ідентифікаційний код: 23510137, місцезнаходження: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25,
до товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА», ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7,
про стягнення коштів в порядку регресу,
за участю представників сторін:
від позивача: Грабовський О.О., який діє на підставі довіреності від 09.12.2013 року за № 13/3060;
від відповідача: не з'явився, -
приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 9335,47 грн. (десять тисяч триста тридцять п'ять гривень 47 коп.).
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 14.04.2012 року за № 06/0644908/1044/12, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.02.2013 року в м. Києві на перехресті вулиць Попудренко-Мурманська, Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9335,47 грн., у зв'язку з чим до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на одержання виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2014 року порушено провадження у справі №911/2104/14 та розгляд останньої призначено на 07.07.2014 року.
07.07.2014 року від Позивача до суду через відділ діловодства за вхідним номером 13107/14 на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2014 року надійшла довідка від 07.07.2014 року за № 707/ФПА з доданою до неї роздруківкою витягу, згідно якого відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ за № 9947961, Відповідач застрахував відповідальність власника транспортного засобу, на якому їхав винуватець дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого потерпілому було завдані матеріальні збитки. Франшиза за вказаним полісом передбачена у розмірі 500,00 грн.
07.07.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 04.06.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.06.2014 року не виконав. Ухвалою суду від 07.07.2014 року розгляд справи відкладено на 21.07.2014 року.
18.07.2014 року до суду через відділ діловодства за вхідним номером № 14327/14 надійшло клопотання Позивача від 18.07.2014 року про подальший розгляд справи за відсутності представника Позивача.
21.07.2014 року в судове засідання Позивач не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 04.06.2014 року та від 07.07.2014 року не виконав.
У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 21.07.2014 року.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він би посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
Встановив:
14.04.2012 року між приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА" (страховик) та громадянкою України ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 14.04.2012 року за № 06/0644908/1044/12 (далі за текстом: Договір страхування), згідно п. 4 якого застрахованим транспортним засобом є FIAT GRANDE PUNTO, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску.
Відповідно до п.п. 5.1., 2.1. Договору страхування, до страхових ризиків відносяться: ДТП, Викрадення, ПДТО, Стихія.
Пунктом 8 Договору страхування визначено, що страхове відшкодування виплачується без урахування фізичного зносу на деталі.
Згідно п.п. 15.3., 15.4. Договору страхування, строк дії договору: з 19.04.2012 року по 18.04.2013 року. Територія дії договору: Україна.
Договором страхування у п.п. 21.4.5., 25.9. визначено, що Позивач зобов'язаний після підписання страхового акта здійснити виплату страхового відшкодування у строк, встановлений у розділі 24 Договору, шляхом перерахування коштів на рахунок погодженої страховиком СТО, на якій здійснюється відновлюваний ремонт пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до п. 25.22. Договору страхування, після здійснення виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (регресу), яке мав страхувальник до особи, винної у заподіянні шкоди.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
13.02.2013 року в м. Києві на перехресті вулиць Попудренко-Мурманська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу FIAT GRANDE PUNTO, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5, що підтверджується довідкою ВДАІ Деснянського РУГУ МВС України про дорожньо-транспортну пригоду за № 9157918.
Відповідно до постанови Тетіївського районного суду Київської області від 13.03.2013 року у справі № 380/421/13-п, 13.02.2013 року о 09 год. 45 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Попудренко-Мурманська ОСОБА_5, керуючи автомобілем Форд, державний номер НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Фіат, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав. В діях ОСОБА_5 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. У зв'язку з чим, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею зазначеного Кодексу до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. у дохід держави.
Згідно п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 14.02.2013 року, з дотриманням вимог п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», громадянкою України ОСОБА_3 до Позивача подано заяву про виплату страхового відшкодування від 14.02.2013 року за № 1001/06/41325, в якій громадянка України ОСОБА_3 просить виплатити страхове відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою автомобіля FIAT GRANDE PUNTO, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, при якій 13.02.2013 року о 09 год. 45 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Попудренко-Мурманська пошкоджено вказаний транспортний засіб. Страхове відшкодування просить сплатити на СТО.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 25.03.2013 року за № 1279/КВ2, складеного судовим експертом-автотоварознавцем Костюченком А.І. за замовленням Позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля FIAT GRANDE PUNTO, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, складає 9335,47 грн. (десять тисяч триста тридцять п'ять гривень 47 коп.).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Розглянувши заяву громадянки України ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 14.02.2013 року за № 1001/06/41325, Позивач на підставі страхового акту від 09.04.2013 року за № 1 1001/06/41325, з урахуванням висновку експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку в порядку, передбаченому п.п. 21.4.5., 25.9. Договору страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 9335,47 грн. (десять тисяч триста тридцять п'ять гривень 47 коп.), шляхом перерахування вказаної суми на рахунок станції технічного обслуговування, яка належить ТОВ «ІТАЛАВТО ЦЕНТР», що підтверджується платіжним дорученням від 23.04.2013 року № 0022307, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільним кодексом України у ч. ч. 1, 2 ст. 1187 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.02.2013 року в м. Києві на перехресті вулиць Попудренко-Мурманська за участю транспортного засобу транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність громадянина України ОСОБА_4 застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ за № 9947961 згідно із роздруківкою витягу, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Франшиза за вказаним полісом передбачена у розмірі 500,00 грн.
Частиною 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ за № 9947961 згідно із роздруківкою витягу, франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) складає 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.).
Таким чином, з урахуванням положень ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», після виплати страхового відшкодування у розмірі 9335,47 грн. (десять тисяч триста тридцять п'ять гривень 47 коп.) до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якій належить транспортний засіб FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_1, - громадянина України ОСОБА_4.
Враховуючи те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.02.2013 року в м. Києві на перехресті вулиць Попудренко-Мурманська за участю транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність громадянина України ОСОБА_4 застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», то Відповідач, з урахуванням положень п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», несе відповідальність за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, в межах суми оціненої шкоди у розмірі 9335,47 грн. (десять тисяч триста тридцять п'ять гривень 47 коп.) з врахуванням зменшення останньої на розмір франшизи в сумі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.).
Враховуючи те, що до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ за № 9947961 передбачено зменшення страхового відшкодування Відповідачем на суму франшизи у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.), матеріальна шкода, що підлягає відшкодування складає 8835,47 грн. (вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 47 коп.).
Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми понесених витрат у порядку регресу у розмірі 9335,47 грн. (десять тисяч триста тридцять п'ять гривень 47 коп.), що складається з виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9335,47 грн. (десять тисяч триста тридцять п'ять гривень 47 коп.), з урахуванням того, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ за № 9947961 передбачено зменшення страхового відшкодування Відповідачем на суму франшизи у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.), то вказана вимога Позивача підлягає задоволенню у розмірі 8835,47 грн. (вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 47 коп.).
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, судовий збір, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
В зв'язку з викладеним, витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) покладаються на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА" до товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА» про стягнення коштів в порядку регресу, - задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА», ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІДНА", ідентифікаційний код: 23510137, місцезнаходження: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, понесені витрати на страхове відшкодування у порядку регресу в сумі 8835,47 грн. (вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 47 коп.) та судовий збір в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.). В іншій частині позову відмовити.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Скутельник П.Ф.
Рішення підписано 21 липня 2014 року