Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1789/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В. В.
Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
24.07.2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М. - головуючої,
Карпенка О. Л.,
Суржика М. М.,
при секретареві - Гончар О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2014 року,
У грудні 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.09.2007 р. у сумі 22 622 грн. 19 коп., яка утворилась внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафу.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду від 06 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено через пропуск позивачем строку позовної давності.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Науменка В. В., дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, відповідно до заяви позичальника №KGXRRX09780179 від 05.09.2007 р. відповідач отримав строковий кредит у сумі 1980 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 47 грн. 52 коп. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 330 грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) строки, з кінцевим терміном повернення 05.09.2009 р. включно. Погашення заборгованості мало здійснюватися щомісяця у сумі 140 грн.88 коп. в період сплати, за який приймається період з « 18» по « 25» число кожного місяця.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між ним та банком кредитно-заставний договір.
Зобов'язання, передбачені кредитним договором, відповідач належним чином не виконував. З розрахунку суми заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, убачається, що станом на 26.11.2013 року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» складає 22 622 грн. 19 коп., а саме: 1228 грн. 05 коп. заборгованості за кредитом, 8218 грн. 04 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 332 грн. 64 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 11290 грн. 02 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1053 грн. 44 коп. штрафу (процентна складова).
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, - відповідно до ст.ст.526, 1054 ЦК України з нього на користь банку підлягає стягненню заборгованість за цим договором.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Проте, погодитись з таким висновком суду колегія суддів не може з таких підстав.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Згідно з ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до ч.1ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмові формі.
Згідно з п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» (Стандарт), які є частиною кредитно-заставного договору, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені, штрафів) встановлені тривалістю 5 років.
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що прострочення боржника (позичальника) по поверненню кредитних коштів розпочалося 28.07.2008 року, проте 13.02.2009 року відповідач сплатив 169,91 грн. процентів, 237 комісії, 50,49 грн. пені. Цими діями перебіг позовної давності було перервано, розпочався перебіг позовної давності заново, який до звернення позивача до суду із цим позовом не сплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищую розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зважаючи на структуру заборгованості, приймаючи до уваги, що борг по поверненню кредитних коштів значно перевищує суму неустойки (пені), апеляційний суд вважає необхідним зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача з 11290грн.02 коп. до 2500 гривень. Як видно з розрахунку заборгованості, розмір боргу відповідача по пені на кінець терміну договору (5.09.2009 року) становив 184,24 гривні. Отже, решта суми пені утворилась за період з 7.09.2009 по 26.11.2013 року.
Статтею 13 ЦК України визначені межі здійснення цивільних прав. Так, відповідно до ч.2, ч.3 цієї статті при здійсненні своїх прав особа зобов»язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зокрема. Не допускається зловживання правом у будь-яких формах. Позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи по виконанню відповідачем умов кредитного договору після того, як він дізнався про порушення свого права.
Загальними засадами цивільного судочинства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність (п.6ч.1ст.3). Вичікуючи майже кінця строку позовної давності ( збільшеного), позивач діє недобросовісно по відношенню до іншої сторони договору, оскільки за цей період більше ніж у 10 разів збільшується сума процентів за користування кредитом ( відносно суми процентів на кінець терміну дії договору) та більше ніж у 600 разів збільшується розмір боргу по пені. Так, на кінець терміну договору заборгованість відповідача по процентах становила 753,47 грн., а на час подання позову до суду - 8218,04 грн., по пені відповідно 184,24 грн. і 11 310,46 грн.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зв'язку з застосуванням позовної давності є неправильним, а тому рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим. Відповідно до пп.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2014 року скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 13832 грн. 17 коп. та 229 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.