Іменем України
01 серпня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Боднар О.В., Кеміня М.П., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Свалявського районного суду від 17 червня 2014 року про повернення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини,-
У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, вказавши заінтересованою особою Свалявську державну нотаріальну контору.
Ухвалою судді Свалявського районного суду від 17 червня 2014 року дана заява була повернута позивачеві з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку.
Посилаючись на порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і задовольнити її заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності апелянта, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
Заслухавши представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 257 ЦПК України справи за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в судах за місцем проживання заявника.
Встановлено, що заявник ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1.
Місце виникнення або реєстрації факту, що має юридичне значення, не впливає на визначення підсудності справи.
Частиною 3 ст. 235 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Недотримання правил підсудності тягне за собою повернення заяви заявникові (п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України).
Тому, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про повернення заяви заявникові є правильним.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Зокрема необґрунтованими є посилання апелянта на ч. 1 ст. 114 ЦПК України щодо необхідності застосування правил виключної підсудності, оскільки вони стосуються особливостей розгляду справи у порядку позовного провадження, а не окремого.
Оскільки ухвалу постановлено судом першої інстанції з додержанням вимог закону, апеляційний суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу судді Свалявського районного суду від 17 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: