Справа № 301/1883/14-ц
"05" серпня 2014 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білківської сільської ради Іршавського району, третя особа: Іршавська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до Білківської сільської ради Іршавського району, третя особа: Іршавська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Іршавського району, в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача ОСОБА_2, яка залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповідала позивачеві. Позивачка спадщину прийняла, однак не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, який входить до складу спадщини, оскільки такий у встановленому законом порядку не зареєстрований. Осіб, які б мали право на отримання обов"язкової частки у спадщині не має. Спадкодавець побудувала вказаний будиинок у 1957 році, до своєї смерті проживала у ньому, вважала будинок своєю власністю. Згідно запису в погосподарській книзі села саме ОСОБА_2 рахувалася власником вказаного будинку. Просила визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок внаслідок спадкування за заповітом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу по суті у її відсутності, позов підтримує і просить його задовольнити ( а.с. 35).
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій проти позову не заперечує і просить розглянути справу по суті у його відсутності (а.с. 28).
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив ( а.с. 27, 34).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, не зареєстрований відповідно до закону, однак згідно записів в погосподарській книзі села Білки, власником будинку рахується ОСОБА_2 (а.с.15).
Технічний паспорт на вказаний житловий будинок виготовлений (а.с.6-14). Згідно техпаспорту житловий будинок був збудований у 1957 році, а господарські споруди у 1960 році. Будівництво не є самочинним, оскільки будинок поюбудований на земельній ділянці, яка була виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку.
ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.12.2013 року (а.с.4).
Згідно заповіту від 27.11.2013 року ОСОБА_1 все своє майно заповідала дочці ОСОБА_1 - позивачу по справі (а.с. 5). Даний заповіт не скасований і не змінений.
Спадкоємць ОСОБА_1 відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України, прийняла спадщину (а.с. 16). Спадкоємців, які б мали обов'язкову частку у спадщині, не має.
Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Білківська сільська рада, на території якої розташований житловий будинок, який не зареєстрований, не заперечує проти визнання права власності на вказаний будинок за позивачем.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки такий побудований у 1957 році, коли набуття права власності на нерухоме майно не пов'язувалося з його державною реєстрацією, тому такий не зареєстрований
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.
За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1218, 1220, 1223, 1234, 1268 ЦК України, ст.ст.11, 15, 57-60, 158 ч.2, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України,
рішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
Головуючий : М. О. Пітерських