Справа № 502/1363/14-к
05.08.2014 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження за звинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове, Кілійського району, Одеської області, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей-інвалідів, пенсіонера, інваліда 2-ї групи, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 249 ч. 1 КК України, -
29.09.2012 року, приблизно о 04.00 годині, ОСОБА_4 , у каналі «Сасик», Кілійського району, Одеської області, без відповідного дозволу, в порушення п. 3.15.3 Правил любительського та спортивного лову, яким забороняється лов водних живих ресурсів: за допомогою вибухових та отруйних засобів, колючих засобів лову, вогнепальної та пневматичної зброї, виготовлених з сіткоснастевих та інших матеріалів всіх видів та найменувань, забороненими для любительського лову знаряддями - сітями у кількості 5 штук, незаконно виловив цінні види риби: 104 карася, вартістю 17 гривень кожний; 10 сазанів, вартістю 306 гривень кожний; 3 судаків, вартістю510 гривень кожний; 2 лящів, вартістю 170 гривень кожний; 3 пузанків, вартістю 170 гривень кожний, на загальну суму 7208 гривень, завдавши своїми умисними діями істотну шкоду рибним запасам України.
Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. У вчиненому розкаявся та не заперечує проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 249 КК України - незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує:
- наявність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;
- відсутність обставин, які у відповідності до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання.
Крім того, суд враховує, ступінь тяжкості та громадську небезпеку скоєного кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, відсутність судимостей і наявність постійного місця проживання, що у своїй сукупності суттєво знижує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та значно пом'якшує покарання, та вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі у межах санкції інкримінованої статі, з конфіскацією знарядь промислу та усього добутого.
05.08.2014 року ОСОБА_4 подав суду письмову заяву, згідно з якою просять суд при винесенні вироку по даному кримінальному провадженню звільнити його від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви не заперечує.
У відповідності до ст. ст. 85-86 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується Законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08.04.2014 року з наступними змінами, внесеними згідно із Законом № 1246- VII від 06.05.2014 року.
Згідно з п. «г» ст. 1 Закон України «Про амністію у 2014 році», звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи… .
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону можуть бути звільнені від відбування як основного так і додаткового покарання, призначеного судом.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, в установленому порядку визнаний інвалідом другої групи, 29.09.2012 року вчинив умисний злочин, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесенодо злочинів невеликої тяжкості і обставини перелічені у ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», які перешкоджають застосуванню до обвинуваченого амністії - відсутні.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування призначеного йому основного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази суду не надані, цивільні позови у кримінальному провадженні відсутній. Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі, з конфіскацією сіток та всієї добутої риби.
Застосувати до ОСОБА_4 дію п. «г» ч. 1 ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році» та звільнити його від відбування призначеного судом основного покарання.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1 .