Справа № 539/4204/13-к
31 липня 2014 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю : прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Кахул, Республіки Молдова, громадянина Молдови, не працюючого, освіта середня, одруженого, має неповнолітню дитину доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , судимого : згідно з вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком - 2 роки,
у вчиненні злочинів передбачених, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч.2 ст. 361 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженця м. Кахул, Республіки Молдова, громадянина Молдови, не працюючого, освіта середня, одруженого, має неповнолітніх дітей : доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_2 , судимого : згідно з вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014 року до 3 років позбавлення волі, з конфіскацією технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком - 2 роки,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361 КК України,
19.01.2013 року, близько 19 год. 22 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Кременчуці, біля будівлі по вул. Першотравневій, 22, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі № 1771 (зовнішній банкомат у будівлі Центрального Кременчуцького відділення Полтавської ОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у М.Кременчуці, вул.Першотравнева, 22), в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_1 , емітовану ПАТ „ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_10 , мав намір викрасти кошти у сумі 4 000 грн., але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця у зв'язку з обставинами, які не залежали від його волі, а саме не зміг дістати кошти з примусово розкритого ним шатру, оскільки вони розсипалися всередині банкомату.
Після скоєного злочину ОСОБА_5 з місця події зник.
Також 19.01.2013 року, близько 19 год. 22 хв., перебуваючи у м. Кременчуці, біля будівлі по вул. Першотравневій, 22, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі №1771 (зовнішній банкомат у будівлі Центрального Кременчуцького відділення Полтавської ОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у М.Кременчуці, вул.Першотравнева, 22), в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_1 , емітовану ПАТ „ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_10 , вплинув на роботу банкомату, так як зроблений ним запит на видачу кошів у сумі 4 000 грн. та одночасне блокування шатру призвело до того, що механізм банкомату зробив реверсал (операцію з повернення купюр в касету банкомату), але своєчасно встановлений ним заздалегідь пристосований прилад затримав рух купюр з метою їх механічного вилучення і не давав можливості повернути їх до касет банкомату.
Запитувані кошти у сумі 4 000 грн. розсипалися в середині банкомату.
Отримавши помилковий сигнал "про повернення коштів до касет банкомату, пресенговий центр не списав суму коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 , що надавало можливість знову провести операцію з цієї ж розрахункової карти на ту ж суму, а в банкоматі фактично залишалась нестача коштів.
Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_5 процес обробки інформації спотворювався в ході несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальної машини (банкомату), автоматизованої системи та комп'ютерної мережі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль".
Після скоєного злочину ОСОБА_5 з місця події зник.
Також, 19.01.2013 року, близько 15 год. 10 хв., ОСОБА_5 , аналогічним способом, перебуваючи у м.Кременчуці, біля будівлі по вул.60-річчя Жовтня, 71-А, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі № NCR 5887 ПАТ „Ерсте Банк", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_1 , емітовану ПАТ „ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_10 , таємно викрав кошти у сумі 1 500 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду ПАТ „Ерсте Банк" на вказану суму.
Після скоєного злочину ОСОБА_5 з місця події зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, ОСОБА_5 , 19.01.2013 року, близько 15 год. 10 хв., перебуваючи у м.Кременчуці, біля будівлі по вул. 60-річчя Жовтня, 71-А, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі № NCR 5887 ПАТ „Ерсте Банк", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_1 , емітовану ПАТ „ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_10 , вплинув на роботу банкомату, так як зроблений ним запит на видачу кошів у сумі 1 500 грн. та одночасне блокування шатру призвело до того, що механізм банкомату зробив реверсал (операцію з повернення купюр в касету банкомату), але своєчасно встановлений ним заздалегідь пристосований прилад затримував рух купюр з метою їх механічного вилучення і не давав можливості повернути їх до касет банкомату.
Запитувані кошти у сумі 1 500 грн. ОСОБА_5 викрав, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Отримавши помилковий сигнал про повернення коштів до касет банкомату, пресенговий центр не списував суму коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 , що надавало можливість знову провести операцію з цієї ж розрахункової карти на ту ж суму, а в банкоматі фактично залишалась нестача коштів.
Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_5 процес обробки інформації спотворювався в ході несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальної машини (банкомату), автоматизованої системи та комп'ютерної мережі ПАТ „Ерсте Банк".
Також, 18.03.2013 року, близько 14 год. 10 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у м.Полтаві, біля будівлі по вул.Шевченка, 56, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі №1767 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_2 , емітовану ПАТ „Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_11 , викрав кошти у сумі 8 000 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на вказану суму.
Після скоєного злочину ОСОБА_5 з місця події зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, ОСОБА_5 , 18.03.2013 року, близько 14 год. 10 хв., перебуваючи у м.Полтава, біля будівлі по вул.Шевченка, 56, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі №1767 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_2 , емітовану ПАТ „Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_11 , вплинув на роботу банкомату, так як зроблений ним запит на видачу кошів у сумі 8 000 грн. та одночасне блокування шатру призвело до того, що механізм банкомату зробив реверсал (операцію з повернення купюр в касету банкомату), але своєчасно встановлений злочинцем заздалегідь пристосований прилад затримав рух купюр з метою їх механічного вилучення і не давав можливості повернути їх до касет банкомату.
Запитувані кошти у сумі 8 000 грн. ОСОБА_5 викрав, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Отримавши помилковий сигнал про повернення коштів до касет банкомату, пресенговий центр не списав суму коштів з карткового рахунку № НОМЕР_2 , що надавало можливість знову провести операцію з цієї ж розрахункової картки на ту ж суму, а в банкоматі фактично залишалась нестача коштів.
Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_5 процес обробки інформації спотворювався в ході несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальної машини (банкомату), автоматизованої системи та комп'ютерної мережі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль".
Після скоєного злочину ОСОБА_5 з місця події зник.
Далі, 18.03.2013 року, близько 19 год. 16 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у м.Лубни Полтавської області, біля будівлі по вул.Радянській, 41, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи з єдиним прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі №АТМ 1780 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_2 , емітовану ПАТ „Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_11 , викрали кошти у сумі 7 400 грн., чим заподіяли матеріальну шкоду ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на вказану суму.
Після скоєного злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця події зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Також, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , 18.03.2013 року, близько 19 год. 16 хв., перебуваючи у м.Лубни Полтавської області, біля будівлі по вул.Радянській, 41, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі №АТМ 1780 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_2 , емітовану ПАТ „Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_11 , вплинули на роботу банкомату, так як зроблений ним запит на видачу кошів у сумі 7 400 грн. та одночасне блокування шатру призвело до того, що механізм банкомату зробив реверсал (операцію з повернення купюр в касету банкомату), але своєчасно встановлений ним заздалегідь пристосований прилад затримував рух купюр з метою їх механічного вилучення і не давав можливості повернути їх до касет банкомату.
Запитувані кошти у сумі 7 400 грн. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрали, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Отримавши помилковий сигнал - про повернення коштів до касет банкомату, пресенговий центр не списав суму коштів з карткового рахунку № НОМЕР_2 , що надавало можливість знову провести операцію з цієї ж розрахункової картки на ту ж суму, а в банкоматі фактично залишалась нестача коштів.
Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 процес обробки інформації спотворювався в ході несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальної машини (банкомату), автоматизованої системи та комп'ютерної мережі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль".
Після скоєного злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця події зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
17.03.2013 року, близько 21 год. 43 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у м.Полтаві, біля будівлі по вул.Фрунзе, 57, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі № 5779 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_2 , емітовану ПАТ „Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_11 , викрав кошти у сумі 500 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на вказану суму.
Після скоєного злочину ОСОБА_6 з місця події зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, ОСОБА_6 , 17.03.2013 року, близько 21 год. 43 хв., перебуваючи в м.Полтаві, біля будівлі по вул.Фрунзе, 57, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, шляхом механічного пошкодження шатру (штори видачі коштів) у банкоматі №5779 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", який знаходиться за вищевказаною адресою, в результаті вставлення стороннього заздалегідь пристосованого предмету, та використовуючи картку № НОМЕР_2 , емітовану ПАТ „Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_11 , вплинув на роботу банкомату, так як зроблений ним запит на видачу кошів у сумі 500 грн. та одночасне блокування шатру призвело до того, що механізм банкомату зробив реверсал (операцію з повернення купюр в касету банкомату), але своєчасно встановлений ним заздалегідь пристосований прилад затримував рух купюр з метою їх механічного вилучення і не давав можливості повернути їх до касет банкомату.
Запитувані кошти у сумі 500 грн. ОСОБА_6 викрав, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Отримавши помилковий сигнал про повернення коштів до касет банкомату, пресенговий центр не списав суму коштів з карткового рахунку № НОМЕР_2 , що надавало можливість знову провести операцію з цієї ж розрахункової картки на ту ж суму, а в банкоматі фактично залишалась нестача коштів.
Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_6 процес обробки інформації спотворювався в ході несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальної машини (банкомату), автоматизованої системи та комп'ютерної мережі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль".
Після скоєного злочину ОСОБА_6 з місця події зник.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свою вину у скоєнні злочинів за вищевикладених обставинах визнали повністю, про обставини скоєння злочину дали показання, як указано в мотивувальній частині вироку.
Згідно ст. 349 КПК України, суд за згодою всіх учасників судового процесу, при дослідженні фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, обмежився тільки допитом обвинуваченого.
Судом роз'яснено учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Зважаючи на послідовність показань ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , суд вважає ці показання достовірними.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у
- закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в сховище (по епізоду 19.01.2013 р. 19 год. 22 хв.);
- таємному викраденні чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням в сховище, вчиненому повторно (по епізоду 19.01.2013 р. 15 год. 10 хв. та епізоду 18.03.2013 р. 14 год. 10 хв.);
- таємному викраденні чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням в сховище, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду 18.03.2013 р. 19 год. 16 хв.);
- несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж, що призвело до спотворення процесу обробки інформації (по епізоду 19.01.2013 р. 19 год. 22 хв.);
- несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж, що призвело до спотворення процесу обробки інформації, вчиненому повторно (по епізоду 19.01.2013 р. 15 год. 10 хв. та епізоду 18.03.2013 р. 14 год. 10 хв.);
- несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж, що призвело до спотворення процесу обробки інформації, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду 18.03.2013 р. 19 год. 16 хв.);
встановлена і доведена, а його дії за вчиненими злочинами необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч.2 ст. 361 КК України.
Також суд вважає, що вина ОСОБА_6 у :
- таємному викраденні чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням в сховище (по епізоду 17.03.2013 р. 21 год. 43 хв.);
- таємному викраденні чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням в сховище, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду 18.03.2013 р. 19 год. 16 хв.);
- несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж, що призвело до спотворення процесу обробки інформації (по епізоду 17.03.2013 р. 21 год. 43 хв.);
- несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж, що призвело до спотворення процесу обробки інформації, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду 18.03.2013 р. 19 год. 16 хв.);
встановлена і доведена, а його дії за вчиненими злочинами необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами справи, що пом'якшують покарання обвинувачених, суд визнає їх щире каяття, оскільки обвинувачені вину визнали та виявили готовність нести покарання, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки обвинувачені добровільно частково відшкодували потерпілому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» матеріальну шкоду в сумі 6000 грн., з яких ОСОБА_5 відшкодовано 4000 грн., а ОСОБА_6 - 2000 грн. матеріальної шкоди.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин справи, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.
Суд, керуючись вимогами ст.65 КК України враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вину в скоєному визнали, позитивно характеризуються за місцем реєстрації, одружені, мають сім'ї, мають на утриманні неповнолітніх дітей, обставини справи, що пом"якшують покарання, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді позбавлення волі за кожен із вчинених злочинів кожному.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що , оскільки вчинений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 2 ст. 361 КК України, не був пов'язаний із займаними обвинуваченими посадами, а також із зайняттям ними певними видами діяльності, а обвинувачені, як на час вчинення злочинів, так і на даний час ніде не працюють, суд не позбавляє обвинувачених згідно ч.2 ст. 361 КК України права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю , що відповідає вимогам п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року N 7.
Також суд, при призначенні покарання обвинуваченим за ч. 1 ст. 361 КК України та ч.2 ст. 362 КК України, вважає за необхідне не застосовувати конфіскацію програмних та технічних заходів , за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання , які є власністю винної особи, оскільки як вбачається із матеріалів кримінального провадження вказані технічні засоби по даному кримінальному провадженні не вилучалися.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно визначити шляхом часткового складання призначених покарань.
Остаточне ж покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно визначити згідно ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014 року.
Разом з тим, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд враховує особи винних, те, що вони вину у вчиненому визнали, каються в скоєному, добровільно частково вішкодували потерпілому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» завдані збитки, одружені, позитивно характеризуються за місцем реєстрації, кожен обвинувачений має сім'ю, ОСОБА_5 має на утриманні одну неповнолітню дитину, ОСОБА_6 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, виявили бажання в добровільному порядку в подальшому відшкодовувати матеріальну шкоду, яка залишилася невідшкодованою.
Потерпілим по справі, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування солідарно майнової шкоди в сумі 33 678 грн. 00 коп., з яких: за банкоматом № 1771 - витрати на ремонт 3 426 грн 00 коп., за банкоматом № 1784 сума нестачі 4 000 грн. 00 коп., витрати на ремонт - 3 426 грн. 00 коп., за банкоматом № 5787 - сума нестачі - 3 500 грн. 00 коп., витрати на ремонт - 3 426 грн 00 коп., за банкоматом № 5779 - сума нестачі - 500 грн. 00 коп., за банкоматом № 1767 - сума нестачі - 8 000 грн 00 коп., за банкоматом № 1780 - сума нестачі - 7 400 грн 00 коп.
За ч. 1 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Дослідивши зміст позовних вимог, суд приходить до висновку, що він підлягає задоволенню частково.
Так, в межах цього кримінального провадження не знайшли свого підтвердження злочинні дії обвинувачених щодо банкоматів № 1784 та № 5787, обвинувачення їм з цього приводу не пред'являлися, а тому в цій частині цивільний позов підлягає залишенню без розгляду. Також підлягає залишенню без розгляду цивільний позов в частині позовних вимог про відшкодування витрат на ремонт банкоматів, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів щодо винних дій обвинувачених по даному кримінальному провадженню, направлених на їх пошкодження, доказів у чому полягало пошкодження ними банкоматів, а дані пошкодження безпосередньо не витікають із пред'явленого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення.
У зв'язку викладеним позов в частині відшкодування витрат на ремонт банкоматів та сум нестач у банкоматах № 1784 та № 5787 підлягає залишенню без розгляду.
Вказане відповідає вимогам п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року №3, яким передбачено, що не підлягають розгляду в кримінальній справі також позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.
Крім того, відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» При визнанні підсудного винним у вчиненні кількох злочинів (розкрадання, зловживання службовим станом, халатність та ін.), якими заподіяно матеріальну шкоду, в резолютивній частині вироку слід вказати розмір стягнень на відшкодування шкоди, заподіяної кожним з цих злочинів.
Приймаючи рішення про відшкодування шкоди, заподіяної кількома особами, суд в резолютивній частині вироку має вказати: на кого з підсудних покладається солідарна відповідальність, а на кого - часткова, в якому розмірі і на чию користь стягується сума на відшкодування шкоди.
При вирішенні цивільного позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судом також враховуюється, що до винесення вироку ОСОБА_5 добровільно відшкодовано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 4000 грн. майнової шкоди, а ОСОБА_6 - 2000 грн., вчинені ними злочини самостійно та у співучасті.
Таким чином, із ОСОБА_5 підлягає стягненню на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - 8000 грн.
Із ОСОБА_6 підлягає стягненню на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - 500 грн.
Солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підлягає стягненню на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - 1400 грн. (7400 грн. - 2000 грн. - 4000 грн.).
Потерпілий ПАТ „Ерсте Банк" цивільний позов по справі не заявляв.
Цивільний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди на суму - 17 778 грн. підлягає залишенню без розгляду. (33 678 грн. - 15900 грн.).
Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч.2 ст. 361 КК України та призначити йому покарання за :
ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі;
ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
ч.2 ст. 361 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361 КК України та призначити йому покарання за :
ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
ч.2 ст. 361 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_5 покарання шляхом часткового складання призначених покарань та вважати ОСОБА_5 засудженим до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_5 шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014 року, яким його було засуджено на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи і остаточно вважати його засудженим на 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
У відповідності до ч.4 ст. 70 КК України ОСОБА_5 в строк покарання, остаточно призначений за даним вироком, зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014 року.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 30.04.2013 року по 28.05.2014 року.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Згідно ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_6 покарання шляхом часткового складання призначених покарань та вважати ОСОБА_6 засудженим до покарання у виді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_6 шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014 року, яким його було засуджено на 3 (три) роки позбавлення волі, з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи і остаточно вважати його засудженим на 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
У відповідності до ч.4 ст. 70 КК України ОСОБА_6 в строк покарання, остаточно призначений за даним вироком, зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014 року.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 30.04.2013 року по 28.05.2014 року.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Цивільний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» майнову шкоду в сумі 8000 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» майнову шкоду в сумі 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно майнову шкоду в сумі 1 400 грн.
Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди в частині стягнення 17 778 грн. залишити без розгляду.
Речові докази : CD диски згідно постанов про визнання речовими доказами від 20.05.2013 р., 17.05.2013 р., 04.06.2013 р., 07.10.2013 р. - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_1