Справа №359/7512/14-к
Провадження №1-кп/359/352/2014
5 серпня 2014 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110100000970 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Борисполя Київської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, раніше судимого 25.03.2013 року
Бориспільським міськрайонним судом Київської
області за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в
розмірі 1020 гривень, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
16.06.2014 року, близько 16.00 години, ОСОБА_4 проводив свій вільний час неподалік від будинку АДРЕСА_2 . Перебуваючи поряд з вказаним будинком ОСОБА_4 помітив як двоє раніше невідомих йому підлітків закочували належні їм два спортивні велосипеди до приміщення під'їзду №5 вказаного вище будинку. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаних велосипедів. Припускаючи, що вказані велосипеди можуть зберігатися в приміщенні зазначеного під?їзду та можуть бути обладнанні захисними замками, ОСОБА_4 повернувся до свого місця проживання, де з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу та запобіганню викриття своїх злочинних дій дочекався темряви, з метою полегшення вчинення вказаного злочину взяв металеві кусачки і пішов до будинку АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме двох велосипедів марки «VNV Sun Fire» та марки «AVANTI», 16.06.2014 року, близько 23.30 години, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно (маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння злочину проти власності), та з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять протиправний та незаконний характер, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до під'їзду № 5 будинку АДРЕСА_2 , піднявся сходами на перший поверх, де побачив велосипед чорно-помаранчевого кольору марки «VNV Sun Fire» вартістю 3278 грн., належний ОСОБА_5 , який з метою запобігання крадіжки був зафіксований власником металевим обідком в пластиковій оболонці світлого кольору з замком-фіксатором до металевих перил сходів. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , використовуючи заздалегідь заготовлені кусачки, пошкодив вказаний вище металевий трос, чим звільнив вказаний вище велосипед.
Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, піднявся сходами на третій поверх вказаного під'їзду, де на міжсходинковій клітці помітив велосипед зеленого кольору марки «AVANTI» вартістю 2250 грн., належний ОСОБА_6 , який з метою запобігання, крадіжки був зафіксований власником металевим обідком в пластиковій оболонці синього кольору з замком-фіксатором до металевої труби. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , використовуючи заздалегідь заготовлені кусачки, пошкодив вказаний вище металевий трос, чим звільнив зазначений велосипед та скотив його сходами на перший поверх під'їзду. Після чого, взявши обидва вище вказаних велосипеди, викотив їх з приміщення від'їзду та з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на суму 3278 гривень, а потерпілій ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди на суму 2250 гривень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_4 , надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, - допиту інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, завданого матеріального збитку потерпілим, повторюваності вчиненого злочину).
В судовому засіданні, ОСОБА_4 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Зазначив, що велосипеди повернуті потерпілим в цілісності, а тому завдані збитки відшкодовані. Інших претензій потерпілі до нього не мають.
ОСОБА_4 суду показав, що він дійсно 16.06.2014 року викрав два велосипеди з будинку в м. Борисполі. При цьому використовував кусачки, які взяв за місцем свого проживання. Викрав велосипеди для власних потреб. Викрадення здійснював вночі, щоб уникнути можливості викриття. Попередньо указані велосипеди бачив у підлітків, які закотили їх до цього будинку вдень. Зазначив також, що штраф за попереднім вироком суду не сплатив, оскільки немає відповідної суми коштів. Зазначив, що розумів значення своїх дій, розумів, що скоює таємне викрадення чужого майна при цьому маючи непогашену судимість. Просив не застосовувати до нього арешт.
Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.
Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_4 покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
Так, санкцією ч.2 ст. 185 КК України передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є середньої тяжкості.
За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_4 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.
У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_4 обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину, відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілим.
Обвинувачений раніше судимий, має у відповідності до ст. 89 КК України, непогашену судимість, оскільки останній раз засуджений згідно вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2013 року за ч.1 ст. 186 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн. При цьому розмір штрафу не сплачений станом на 05.08.2014 року. ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, за місцем свого проживання характеризується з негативної сторони, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_4 та його відношення до скоєного.
Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем. При визначенні виду стягнення суд також враховує, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, а отримає дохід від найманої праці.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.
З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді мінімального строку арешту, визначеного санкцією кримінального закону. Перешкод для застосування арешту, визначених ч.3 ст. 60 КК України, судом не встановлено.
Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні, про них не зазначив і прокурор.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох місяців арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1