Справа № 359/7183/14-к
Провадження № 1-в/359/829/2014
Іменем України
4 серпня 2014 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
за участю представника БВК № 119 ОСОБА_3 ,
за участю засудженого ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 04.10.2010 року вироком Бородянського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, 09.12.2010 року вироком Бородянського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України, та із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, про вирішення питання про застосування відносно нього ЗУ "Про амністію у 2014 році", -
встановив:
Вироком Макарівського районного суду Київської області від 14.02.2012 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, та на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно вищевказаного вироку засуджений відбуває покарання в Бориспільській ВК №119.
17.07.2014 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , про застосування до нього ЗУ "Про амністію у 2014 році". Засуджений ОСОБА_4 , клопотання підтримав та просив суд звільнити його від відбування покарання.
Суд, заслухавши засудженого, який просив застосувати до нього амністію, думку представника адміністрації БВК та думку прокурора, які клопотання не підтримали, дослідивши матеріали клопотання та особової справи в їх сукупності, вважає клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, КК України та цього Закону.
19 квітня 2014 року вступив в силу ЗУ "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.
Згідно ст. 9 ЗУ "Про амністію в 2014 році" питання щодо застосування амністії вирішує суд за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Статтею 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія не може бути застосовано до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Судом встановлено, що вироком Бородянського районного суду Київської області від 04.10.2010 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Вироком Бородянського районного суду Київської області від 09.12.2010 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за вироком та покарання за цим вироком та покарання за вироком ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, з іспитовим строком 1 рік (а.с.5).
Як вбачається з вироку Макарівського районного Київської області від 14.02.2012 року, ОСОБА_4 засуджений за злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України (а.с.3-4).
Злочини передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України є умисними злочинами, та згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Таким чином, ОСОБА_4 має дві судимості за вчинення умисних тяжких злочинів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для відмови у задоволенні клопотання про застосування амністії щодо засудженого ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 369-372, 376, 537, 539, КПК України, ст. 9 Закону України "Про амністію у 2014 році", ст. ст. 1, 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", ст. 12, 88, 89, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про вирішення питання про застосування відносно нього ЗУ "Про амністію у 2014 році" - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: ОСОБА_1