Справа № 264/5682/14-а
2-а/264/209/2014
"24" липня 2014 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в особі судді Мирошниченка Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
В червні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову адміністративної комісії виконкому Маріупольської міськради №1879 від 24.10.1012 року, в якій його притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 152 КоАП України до штрафу в розмірі 1700 грн. та винести нову, якою притягнути його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП до штрафу у розмірі 850 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 15.1.11 «Правил благоустрою території міста Маріуполя», затверджених рішенням Міськради № 6/8 від 21.06.2011 року та піддано адміністративному стягненню - штрафу в розмірі 1700 грн. Згідно з даною постановою встановлено факт захаращення будівельним сміттям (2 м.куб.), міської території, прилеглої до огорожі підприємства. В матеріалах справи не міститься жодного доказу про те, що саме ним захаращена територія об'єкту благоустрою будівельними матеріалами. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення його було повідомлено про призначення йому стягнення у вигляді попередження. Під час розгляду справи він був відсутній, оскільки належним чином не був повідомлений, тому і не мав змоги надати докази по справі. Копію оскаржуваної постанови отримала тільки 12.06.2014 року в Іллічівському ВДВС. Крім того, зазначив, що диспозиція ст. 152 КУпАП є банкетною, її положення відсилають до «Правил благоустрою, забезпечення чистоти та порядку у м. Маріуполі», відповідно до положень яких, при наявності захаращення міської території представники інспекції міської ради повинні були спочатку винести припис та надати термін для вивезення сміття, але цього зроблено не було. Вважає, що постанову винесено з порушенням вимог закону, оскільки її винесено без її своєчасного повідомлення і участі, без урахування майнового стану, обставин, що мають істотне значення для вирішення справи. 09.07.2014 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасувати вказану постанову.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що проти задоволення позовних вимог заперечує, а також відгук на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. Разом з тим, цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач зазначив, що постанову від 24.10.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП до штрафу у розмірі 1700 грн. отримав 12.06.2014 року в Іллічівському ВДВС, куди з'явився на виклик державного виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесена без його участі 24.10.2012 року, направлено поштою 24.10.2012 р.
Однак, твердження позивача про отримання ним постанови 12.06.2014 р. відповідачем, на якого частиною 2 статті 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не спростовані.
За таких обставин суд вважає, що строк пропущений позивачем з поважних причин, внаслідок чого є підстави для його поновлення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що адміністративною комісією виконавчого комітету Маріупольської міської ради відносно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших субьєктів при здійсненні ними владних повноважень.
Згідно ст. 152 КпАП України до адміністративної відповідальності притягується особа за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак така розписка у справі відсутня.
Відсутні і докази про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.268 КпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Між тим, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було розглянуто без його присутності та без урахування його пояснень, чим порушено його права, передбачені ст.268 КпАП України.
Приймаючи рішення у відсутності позивача відповідачем не було враховано обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема пояснення свідків та позивача.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи зазначений вище конституційний принцип, суд вважає, що накладення на позивача адміністративного стягнення та притягнення його до адміністративної відповідальності, постановлене без врахування вимог закону, без дотримання гарантованих прав на захист, у зв'язку із чим, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 3, 6, 17, 18, 70, 71, 99, 100, 128 ч.6, 159 КАС України, ст. ст. 7, 251, 268, 280, 283, 289 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 1879 від 24.10.2012 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП визнати протиправною та скасувати.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю. М. Мирошниченко