Справа № 230/4578/14-к
№ провадження: 1-кп/230/370/2014
7 липня 2014 року Єнакіївський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Єнакієве Донецької області, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, не працює,мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками злочина, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050270000797 від 10 квітня 2014 року та угоди про примирення від 29 травня 2014 року,
Відповідно до обвинувального акту від 18 квітня 2014 року встановлено, що ОСОБА_4 у період часу з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року займала посаду виконуючого обов'язки головного бухгалтера Єнакіївського навчально-виховного комплексу № 3 Єнакієвської міської ради, таким чином була наділена адміністративно-господарськими функціями щодо організації та ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітості, маючи доступ до каси закладу.и
х мотивів, використовуючи своє службове становище щоденно у період часу з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року ОСОБА_4 отримувала готівку за видатковими касовими ордерами з каси закладу, який знаходиться по АДРЕСА_2 , від реалізації платних послуг та буфетної продукції з метою перерахування отриманої готівки через банківську установу на спеціальний рахунок ЄНВК № 3. Частку зазначеної готівки ОСОБА_4 перераховувала, а іншу - залишала собі, що призвело до нестачі у касі закладу на загальну суму 17745,00 грн.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України, тобто як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
29 травня 2014 року ОСОБА_5 , яка є директором Єнакіївського навчально-виховного комплексу № 3 Єнакієвської міської ради і представником потерпілої сторони, з одного боку, та обвинувачена у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, діючи добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок уклали угоду про примирення на наступних умовах.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
Суд, вислухав учасників процесу та вивчивши угоду про примирення між потерпілим та підозрюваною ОСОБА_4 від 29.05.2014 р. приходить до висновку, що вона підлягає затвердженню.
Суд вважає, що угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України, вона була підписана сторонами добровільно і відсутні будь- які підстави вважати, що при цьому було застосовано насильство, примус, погрози чи обіцянки.
Суд вважає правильною правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ст. 191 ч.2 КК України та умови угоди не суперечать вимогам КПК України.
Суд необхідним вважає призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 191 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 191 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі з застосуванням відносно неї ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням певних обов'язків.
Також суд вважає, що виконання ОСОБА_4 взятих на себе за угодою зобов'язань можливе.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році». Відповідно до пункту «в» ст. 1 цього Закону підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, вчинила злочин середньої тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, вона підпадає під перелік осіб, визначених в пункті «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», які звільняються судом від відбування покарання.
Обвинуваченій ОСОБА_4 роз'яснені судом правові наслідки застосування амністії. При цьому остання заявив, що не заперечує проти застосування відносно неї акту амністії.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі пункту «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році"
Керуючись ст.ст. 374 , 375, 474 ,475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 29 травня 2014 року, уладену між представником потерпілого та підозрюваною ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12014050270000797 від 10 квітня 2014 року на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Визнати ОСОБА_4 винною за ст. 191 ч. 2 КК України і призначити узгоджену між сторонами міру покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися до кримінальної інспекції.
Звільнити ОСОБА_4 від призначеного за цим вироком покарання на підставі пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1