21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
30 січня 2007 р. Справа № 9/22-07
Суддя господарського суду Балтак О.О.
при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа -Тур", вул. Жилянська,31, м. Київ
до:Державної податкової інспекції у м. Вінниці, вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Вінниця
про спонукання видати торговий патент
Представники :
позивача : Данилюк М.К. - представник за довіреністю
відповідача : Трояновський І.В. - представник за довіреністю Сичук Т.В. - представник за довіреністю
Мазур Р.М. - представник за довіреністю
Подано позов про визнання протиправною відмову у видачі торгового патенту та зобов"язання Державну податкову інспекцію у м. Вінниці видати торговий патент ТОВ "Альфа - Тур" на здійснення операцій у сфері грального бізнесу.
ТОВ «Альфа-Тур" здійснює підприємницьку діяльність в сфері гральногобізнесу, зокрема утримує букмекерські контори. В місті Вінниці підприємство має філію без права юридичної особи.
Відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", підприємницька діяльність з надання послуг в сфері грального бізнесу може здійснюватись за наявності торгового патенту, який видається за плату податковою інспекцією за місцезнаходженням гральних місць.
6 жовтня 2006 року ТОВ «Альфа-Тур" звернулось до Державної податкової інспекції м.Вінниці (далі ДШ) з заявою про видачу торгового патенту з надання послуг в сфері грального бізнесу для кас своєї філії, які розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 66., та пр-т. Юності, 18. При цьому, відповідно до Закону, було сплачено вартість двох торгових патентів за шість місяців в сумі 7200 грн..
Однак, ДПІ м.Вінниці у видачі торгових патентів відмовила, посилаючись на необхідність придбання товариством ліцензії на "організацію діяльності з проведення азартних ігор", яку видає Міністерство фінансів України, не зважаючи на те, що філія вже має ліцензію на «організацію та утримання тоталізаторів", видану Вінницькою державною обласною адміністрацією, на термін до 18 травня 2007 року (лист ДПІ від 19 жовтня 2006 року за№16658/10-15).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На сьогодні ТОВ «Альфа-Тур" (Букмекерська контора "Світ Спорту") здійснює свою діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування Київської міської державної адміністрації серія АА № 777036 від 22.04.2005р., а каси Вінницької філії за адресами вул. Соборна буд.66. та пр-т. Юності буд.18 працюють на підставі копій ліцензії серія АА № 599903 від 20.05.2004р., яку видав орган ліцензування Вінницької Облдержадміністрації.
Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1254 «Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України" органом ліцензування з організації діяльності з проведення азартних ігор є Міністерство фінансів України (дата набрання Постановою чинності - 12 квітня 2006р.') Тобто, ці зміни були вже після отримання ліцензії на проведення своєї діяльності. Згідно приписам статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-ІП , «ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов". Анулювання вищезазначеної ліцензії або строку її дії не передбачається жодним Законом України чи нормативно-правовим актом. Крім того, згідно статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому позиція ТОВ «Альфа-Тур" (Букмекерська контора "Світ Спорту") щодо діяльності згідно існуючих ліцензій законна і отримувати ще одну ліцензію, тим більше від Мінфіну, при цьому виду діяльності (парі) підстав не має.
Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1254 до компетенції Мінфіну віднесено ліцензування "організації діяльності з проведення азартних ігор".
В той же час, в п.29 Статті 9. «Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" зазначено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: «організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор".
Тобто, ліцензування решти, а саме «організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів", на Мінфін згідно Закону не покладено, а відноситься до компетенції органів за місцем реєстрації головного підприємства, а їх філій - за місцем проведення господарської діяльності.
Згідно ст. 14 «Видача ліцензії" Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" механізм ліцензування підрозділів без права юридичної особи головного підприємства здійснюється наступним чином: "Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії."
Державна податкова інспекція у м. Вінниці заперечує проти адміністративного позову з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі по тексту Закон про патентування) визначено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Тобто торговий патент засвідчує право на заняття позивачем діяльністю у сфері грального бізнесу. Саме ж право виникає за наявності передбачених законом умов, істотною з яких є наявність повноти цивільної правоздатності суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.З статті 91 Цивільного кодексу України ("Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи") юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Отже право на утримання букмекерських контор та проведення парі виникає у позивача в силу ч.З ст.91 ЦК лише після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).
В силу ч.і ст.2 Закону про патентування лише після виникнення у позивача вказаного права, підтвердженого ліцензією, йому може бути виданий торговий патент, який засвідчує це право.
Посилання позивача на те, що в нього вже є ліцензія, не відповідає обставинам справи, оскільки позивач має ліцензію на інший вид діяльності "організацію та утримання тоталізаторів". При цьому у нього відсутня ліцензія на "організацію діяльності з проведення азартних ігор".
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо визнання протиправною відмову у видачі торгового патенту та зобов"язання ДПІ у м. Вінниці видати патент позивачу на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу з огляду на наступне: так, відповідно п.29 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як організація діяльності з проведення азартних ігор.
Відповідно до затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 р. N 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 р. за N 622/12496 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор (пункт 1.2), букмекерська діяльність визначається як діяльність з проведення парі та ігор в тоталізатор, у тому числі із застосуванням засобів телекомунікаційних мереж, спрямована на формування переліку подій, які мають відбутися в майбутньому, прийняття ставок на ці події, зберігання ставок, відстеження результатів подій, визначення та видача призів (виграшів);
парі згідно вказаної норми - азартна гра, яка полягає в тому, що її учасники роблять ставки через каси букмекерської контори на попередньо невідомий результат події, яка повинна відбутися у майбутньому, та одержують приз (виграш) залежно від результату її завершення, розмір якого обчислюється, виходячи з унесеної ставки та визначеного до початку події коефіцієнта.
Тобто парі і букмекерська діяльність згідно вказаних Ліцензійних умов є діяльністю з проведення азартних ігор, організація якої потребує ліцензії. Однак така ліцензія в позивача відсутня, що ним і стверджується в позові.
Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в Законі України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. № 98/96-ВР видами підприємницької діяльності.
Відповідно до вищеназваного Закону та Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р. № 1077 підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності за формою затвердженою зазначеною Постановою.
В заявці, окрім загальних реквізитів, вказуються документи на підставі яких провадиться діяльність, а саме номер, дата та назва уповноваженого органу, що видав інший документ на право провадження діяльності, яка підлягає патентуванню, у випадках, передбачених законодавством.
Відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка.
Згідно із пунктом 29 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.00 р. № 1775-ІП (із змінами, внесеними згідно із Законами України від 21.09.2000 р. № 1969-ПІ, від 25.03.2005 р; № 2505-ІУ) ліцензуванню підлягає організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1254 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" органом ліцензування з організації діяльності з проведення азартних ігор є Міністерство фінансів України (набрання чинності постанови - 12.04.2006 р.).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1254 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" органом ліцензування з організації діяльності з проведення азартних ігор є Міністерство фінансів України (набрання чинності постанови - 12.04.2006 р.).
Органом ліцензування з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, відповідно до Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698, є Рада міністрів Автономної Республіки, Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
Відповідно до статті 8 Закону України ,Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі - Закон № 1775-Ш) суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, тобто ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.
Таким чином суд дійшов висновку, що «організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів" та «організація діяльності з проведення азартних ігор" є окремими видами господарської діяльності, для провадження яких необхідно отримати ліцензії у відповідних органах ліцензування.
З огляду на викладене вище, суб'єкту господарювання, який має намір проводити господарську діяльність з організації діяльності з проведення азартних ігор необхідно, відповідно до положень Закону № 1775-Ш, отримати відповідну ліцензію, незважаючи на те, що він має ліцензію на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів.
Після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1254, тобто після 12.04.2006 р., суб'єкт господарювання, який має намір провадити такий вид господарської діяльності, як організація діяльності з проведення азартних ігор, повинен звернутись до Міністерства фінансів України із заявою про видачу ліцензії та необхідними документами.
Розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) встановлений статтею 15 Закону № 1775-Ш і становить 30000 євро за кожен рік користування такою ліцензією. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що така ліцензія видається строком на п'ять років.
Особливістю ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор, у порівнянні з іншими наведеними у статті 9 Закону України № 1775-ІП видами господарської діяльності, є встановлення плати за ліцензію за кожний рік користування ліцензією. Розмір цієї плати зазначений у статті 15 Закону № 1775-Ш та безпосередньо залежить (по суті) від обсягу здійснення даного виду господарської діяльності, наприклад, на кожний гральний зал при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино; на кожний пункт тоталізатора при провадженні букмекерської діяльності тощо.
Відповідно до статті 1 Закону № 1775-Ш плата за ліцензію є разовим платежем.
При цьому, плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття відповідним органом ліцензування рішення про видачу ліцензії (частина друга статті 15 Закону № 1775-Ш).
Законом № 1775-Ш передбачено, що для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої лщензії (стаття 14).
Окрім того у статті 14 Закону № 1775-Ш передбачено, що за видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України
Тобто, суб'єкт господарювання, відносно якого органом ліцензування прийнято рішення про видачу ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор, має право на одержання копії ліцензії для його відокремленого структурного підрозділу. При цьому сума грошових коштів, яку суб'єкт господарювання сплачує до Державного бюджету України у вигляді плати за видачу однієї копії ліцензії, складає 17,00 грн.
Таким чином торговой патент позивачу може бути виданий при умові придбання ліцензії Міністерства фінансів України на "організацію діяльності з проведення азартних ігор"
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
В позові щодо визнання протиправною відмову у видачі торгового патенту та зобов"язання Державної податкової інспекції у м. Вінниці видати торговий патент ТОВ "Альфа - Тур" на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за адресою м. Вінниця вул. Соборна, 66 та п-р Юності,18 - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Балтак О.О.