04.08.2014 Справа № 756/7209/14-ц
Провадження № 2/756/3290/14
Ун. № 756/7209/14-ц
31 липня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді Камбулова Д.Г.
при секретарі Сергеєвій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на частку квартири, яку складають невід'ємні поліпшення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на частку квартири, яку складають невід'ємні поліпшення, посилаючись на наступне.
Відповідач ОСОБА_2 є власником спірної квартири. У травні 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався сплачувати щомісячну орендну плату у розмірі 200 доларів США. Також умовами укладеного між сторонами договору позивач мав право на переважне право на викуп квартири за середньо ринковою ціною, здійснення капітального ремонту, купівлю меблів та необхідного обладнання. Строк дії договору становив 10 років.
На виконання умов договору позивач здійснив капітальний ремонт квартири, вартість якого становить 58 909, 94 грн. Крім того позивачем було придбано меблі на загальну суму 14 746 грн., та побутову техніку на загальну суму 19 645, 35 грн. Таким чином загальна вартість понесених позивачем витрат становить 93 301, 29 грн. Позивач вважає, що в ході здійснення капітального ремонту, придбання меблів та придбання побутової техніки суттєво збільшено ринкову вартість квартири, а отже позивачем здійснено невід'ємні поліпшення, внаслідок чого утворено нове житлове приміщення, а відтак позивач став його співвласником. З урахуванням ринкової вартості квартири, яка становить 460 000 грн. позивач має право вимагати від відповідача визнання за ним право власності на 1/5 частину квартири.
З врахуванням вимог ст.ст. 392, 773, 778, 819 ЦК України позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити. Крім іншого представник позивача зазначив, що жодних доказів на підтвердження своїх вимог він надати не може. Зокрема позивач не може надати суду доказів, які б свідчили про укладення між сторонами договору оренди, та які б свідчили про на переважне право позивача на викуп квартири за середньо ринковою ціною, здійснення капітального ремонту, купівлю меблів та необхідного обладнання. Крім того позивач не може надати доказів, які б свідчили про купівлю позивачем меблів на загальну суму 14 746 грн., та побутової техніки на загальну суму 19 645, 35 грн.
Відповідачка позов не визнала у повному обсязі. Представник позивачки у судовому засіданні зазначив, що позивачка є власником спірної квартири. У 2005 році позивачка у 2005 році дозволила тимчасово проживати у квартирі дочці позивача. Договорів оренди квартири між сторонами ніколи не укладались. Відповідачка ніколи не давала згоди на проведення ремонту її квартири. Позивач звертався до відповідачки з позовом про відшкодування на його користь вартості витрат на проведення ремонтних робіт, придбання будівельних матеріалів та стягнення вартості придбаних меблів, але рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2013 року у задоволенні позову позивачу було відмовлено у зв'язку з його безпідставністю. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представники третіх осіб - Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явились, про місце, день і час розгляду справи були повідомлені судом належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачку та її представника, показання свідка, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником оренди квартири АДРЕСА_1 (а.с. 30).
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що травні 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався сплачувати щомісячну орендну плату у розмірі 200 доларів США. Також умовами укладеного між сторонами договору позивач мав право на переважне право на викуп квартири за середньо ринковою ціною, здійснення капітального ремонту, купівлю меблів та необхідного обладнання. Строк дії договору становив 10 років.
Крім того позивач зазначив, що На виконання умов договору позивач здійснив капітальний ремонт квартири, вартість якого становить 58 909, 94 грн. Також позивачем було придбано меблі на загальну суму 14 746 грн., та побутову техніку на загальну суму 19 645, 35 грн. Таким чином загальна вартість понесених позивачем витрат становить 93 301, 29 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 208 ЦПК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно ч.3 ст. 773 ЦК наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Частиною п'ятою статі 778 ЦК визначено, що якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має право на відшкодування їх вартості.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Суд вважає, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що між сторонами існували договірні відносини, зокрема, що між сторонами укладався договір оренди на умовах, зазначених позивачем. Також позивачем не надано суду доказів ні підтвердження факту придбання позивачем меблі на загальну суму 14 746 грн., та побутову техніку на загальну суму 19 645, 35 грн.
Крім того, відповідно до положень ч.3 ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування на його користь вартості витрат на проведення ремонтних робіт, придбання будівельних матеріалів та стягнення вартості придбаних меблів було відмовлено. (а.с. 31).
Зокрема судовим рішенням встановлено, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог щодо проведення ним ремонтних робіт та купівлю будівельних матеріалів в квартиру АДРЕСА_1 та надання згоди ОСОБА_2 на проведення ремонтних робіт. Крім того у судовому засіданні позивач пояснював, що він купив меблі на суму 14 746 грн., завіз їх у квартиру відповідачки, та користується ними по сьогоднішній день.
Надання позивачем суду акту прийому-передачі виконаних будівельних робіт від 15.07.2005 року у спірній квартирі , укладеному між позивачем та ТОВ «Інкомсервіс» не доводять факту надання згоди відповідачки на проведення таких робіт у квартирі.
Окрім того, з показань свідка ОСОБА_3 допитаного судом за клопотанням представника позивача вбачається, що саме ним у 2005 році проводились ремонтні роботи у спірній квартирі, та ніякого відношення до ТОВ «Інкомсервіс» він не має.
З огляду на наведене, суд приймає рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на частку квартири, яку складають невід'ємні поліпшення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 392, 773, 778 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 61, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, суд ,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на частку квартири, яку складають невід'ємні поліпшення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.Г.Камбулов