28 липня 2014 р.Справа № 552/2560/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Ральченка І.М. , Старостіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.06.2014р. по справі № 552/2560/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області
про перерахунок та виплату додаткової пенсії,
ОСОБА_1 30 квітня 2014 року звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Луганському районі Житомирської області, в якому просив суд:
- визнати дії управління Пенсійного фонду України в Луганському районі Житомирської області щодо відмови у здійснені перерахунку та виплаті пенсії неправомірними;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату пенсії в розмірах, встановлених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року та доплати до пенсії в розмірі, встановленому ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за даний період.
В поданій до суду позовній заяві позивач посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 3 групи. Вважає, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком як інвалід 3 групи.
Також вважає, що згідно зі ст. 54 зазначеного Закону розмір пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Київського районного суду м. Полтави віл 11.06.14 р. позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Луганському районі Житомирської області у здійснені перерахунку ОСОБА_1 пенсії в період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року в розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Луганському районі Житомирської області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року та провести виплату недоплаченої пенсії з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Луганському районі Житомирської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року та провести відповідні виплати з урахуванням проведених виплат.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що неправомірність в діях відповідача, щодо нарахування пенсії позивачу відсутня, оскільки управління при здійсненні обчислення пенсії діяло на підставі Закону України № 796-ХІІ, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанов Кабінету Міністрів України № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.12.2005 року, № 530 від 28 травня 2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, якому встановлено 3 групу інвалідності.
Крім того, позивач як пенсіонер перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Луганському районі Житомирської області.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів н.: допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином позивач з 01 січня 2014 року має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідному розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Із статі 50 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Також згідно з положеннями ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Положення щодо визначення додаткової пенсії в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210 при вирішенні справи не приймається до уваги.
При цьому колегія суддів виходить з того, що Кабінет Міністрів України, встановлюючи порядок нарахування та виплати додаткової пенсії, не може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року з урахуванням проведених виплат.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 11.06.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.06.2014р. по справі № 552/2560/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Старостін В.В.