"29" липня 2014 р.Справа № 923/177/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.
(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №747 від 25.04.2014р., змінений розпорядженнями в.о. голови суду №213 від 08.05.2014р., голови суду №342 від 03.07.2014р.)
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від Заступника прокурора Херсонської області - Лянна О.А. - старший прокурор відділу прокуратури Одеської області;
від Прокурора Бериславського району Херсонської області - Лянна О.А. - старший прокурор відділу прокуратури Одеської області;
від Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області - не з'явився;
від ФГ «Юкос і К» - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 01 квітня 2014 року
по справі №923/177/14
за позовом Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави
до
- Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області
- Фермерського господарства «Юкос і К»
про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель резервного фонду
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 29 .07.2014р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
18.02.2014р. Прокурор Бериславського району Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області (надалі - відповідач, Бериславська РДА), Фермерського господарства «Юкос і К» (надалі відповідач, ФГ «Юкос і К»), в якому просив суд:
- визнати незаконним (недійсним ) розпорядження Бериславської РДА від 15.11.2011 р. №964 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду для розширення фермерського господарства»;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки між Бериславською РДА та ФГ «Юкос і К», укладений 02.02.2012р. і зареєстрований 02.02.2012р. за №652060004001253 Відділом Держкомзему у Бериславському районі;
- зобов'язати ФГ «Юкос і К» повернути земельну ділянку загальною площею 41,4008га в контурі 1 вартістю 114130,61грн., до земель резервного фонду Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що розпорядженням голови Бериславської РДА №964 від 15.11.2011р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду для розширення фермерського господарства» у порушення вимог ч.2 ст.124 ЗК України затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду та передано в оренду спірну земельну ділянку ФГ «Юкос і К» для розширення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Частиною 2 ст.134 ЗК України не передбачено надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства юридичним особам без проведення земельних торгів. Оскільки на підставі даного розпорядження 02.02.2012р. між Бериславською РДА та ФГ «Юкос і К» був укладений договір оренди земельної ділянки, то відповідно до норм с.ст.203,215 ЦК України оспорений договір підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню власнику.
Відповідач у відзиві вказує, що діяв правомірно, оскільки ст.116 ЗК передбачено альтернативні способи набуття права користування земельною ділянкою - за рішенням органу виконавчої влади або за результатами аукціону. На момент передачі земельної ділянки в оренду порядок проведення аукціонів не був врегульований, а в законодавстві відсутня заборона на передачу в користування земельної ділянки за розпорядженням відповідного органу виходячи із положень ч.1 ст.12 ЗУ «Про фермерське господарство», ст.124 ЗК України, ст.6 ЗУ «Про оренду землі».
Відповідач також вважає, що фактично відбулась передача земельної ділянки у користування гр.ОСОБА_2, а не ФГ «Юкос і К», що випливає із змісту положень ст.ст.1,9 ЗУ «Про фермерське господарство», тому діють положення ч.2 ст.134 ЗК України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.04.2014р. (суддя Пригуза П.Д.) в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду вмотивовано посиланнями на норми ст.ст.1,3 ч.10 ст.26, ст.ст.116,124 Земельного кодексу України, ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», ч.1 ст.1, ч.ч.1,3 ст.7, п. «в» ч.1 ст.12 ЗУ «Про фермерське господарство», роз'яснення, які містяться у п.2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів» та тим, що як вбачається з витягу з ЄДРЮО та ФОП єдиним засновником ФГ «Юкос і К» є фізична особа громадянин. За таких правових підстав фермерське господарство, за своїм змістом, - це підприємницька діяльність громадян, а юридична особа, створювана громадянином на базі фермерського господарства, - це форма, у якій громадянин-фермер виступає у цивільних відносинах. Суд вважає, що у відносинах, що розглядаються, вбачаються дві обставини, що мають юридичне значення і виключають необхідність продажу на земельних торгах земельної ділянки державної власності або права на них (ч. 2 та ч. 3 ст. 134 ЗК України): 1) земельна ділянка передана громадянам для ведення фермерського господарства; 2) земельна ділянка передана для випасання худоби. Суд врахував позицію Бериславської РДА, що відповідно до ч. 5 ст. 137 ЗК України земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом, а станом на травень 2011 року такого спеціального порядку проведення земельних торгів закон не регламентував, тому Бериславська РДА прийняла одне з рішень, яке входило до її компетенції та не викликало жодного сумніву у його правомірності. Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги відомості, надані прокурором та представником відповідача у судовому засіданні про відсутність на час прийняття оспореного рішення (розпорядження) інших заяв стосовно оренди земельної ділянки, що передана в оренду, ФГ «Юкос і К» добросовісно виконує свої цивільні обов'язки, протягом користування орендованою земельною ділянкою своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що розпорядження Бериславської РДА від 15.11.2011 №964 в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, є вірним по суті, а тому підстав для визнання його недійсним не вбачається, пославшись при цьому на роз'яснення, надані Вищим господарським судом України в п.2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів».
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 01.04.2014р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню, оскільки:
- поза увагою суду залишився той факт, що відповідно до оспорюваного розпорядження земельна ділянка надана саме фермерському господарству як юридичній особі, а тому не можна погодитись з висновком суду про те, що оскільки фермерське господарство об'єднує громадян, проведення аукціону не є обов'язковим. Дійсно, фермерське господарство об'єднує громадян-фізичних осіб, проте, після державної реєстрації таке господарство набуває статусу юридичної особи;
- судом не враховано, що заяви від інших осіб про бажання орендувати спірну земельну ділянку (крім ФГ «Юкос і К») могли б надійти у разі дотримання Бериславською РДА вимог ст.134 ЗК України, після публікації про проведення земельних торгів;
- Бериславською РДА була порушена процедура прийняття розпорядження про надання земельної ділянки в оренду, яка передбачена ч.2 ст.124 ЗК України, а саме щодо надання юридичним особам в оренду земельної ділянки із земель державної власності після проведення земельних торгів за їх результатом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2014р. апеляційну скаргу прийнято провадження та призначено її до розгляду.
В засіданні апеляційного господарського суду представник прокуратури підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Бериславська райдержадміністрація Херсонської області, ФГ «Юкос і К» своїх представників в засідання апеляційного господарського суду не направили.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підставі для її задоволення виходячи із наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації від 15.11.2011р. №964 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду загальною площею 41,4008га ФГ «Юкос і К» для розширення фермерського господарства із земель резервного фонду державної власності на території Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та передано цю земельну ділянку в оренду строком на 10 років ФГ «Юкос і К».
Із змісту розпорядження убачається, що воно прийняте на підставі розпорядження голови Бериславської РДА від 09.08.2011р. №611 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі для розширення фермерського господарства» відповідно до ст.ст.17,31,93,124,125,126,186 Земельного кодексу України.
На підставі зазначеного розпорядження 02.02.2012р. між Бериславською районною державною адміністрацією та ФГ «Юкос і К» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 41,4008га (пасовища) із земель резервного фонду державної власності Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області для розширення фермерського господарства. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 02.02.2012р. за №652060004001253.
Відповідно до п.15 Договору оренди від 02.02.2012р. земельна ділянка передається в оренду для розширення фермерського господарства.
Згідно з п.16 Договору оренди цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення цільового використання - 01.02.
Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки від 02.02.2012р. уповноважена особа Бериславської РДА передала земельну ділянку площею 41,4008га, в тому числі пасовища -41,4008га, із земель резервного фонду Шляхівської сільської ради, а ФГ «Юкос і К» - прийняло цю земельну ділянку у користування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Фермерське господарство «Юкос і К» є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації - 21.03.2006р, основний вид економічної діяльності - вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у матеріалах справи.
Прокурор оспорює правомірність прийнятого розпорядження №964 від 05.11.2011р. та дійсність договору оренди землі від 02.02.2012р. з підстав прийняття розпорядження з порушенням вимог ст.124 Земельного кодексу України та, як наслідок, укладення договору оренди землі без проведення земельних торгів, що відповідно до ч.1 ст.203, ч.3 ст.215 ЦК України тягне його недійсність та необхідність повернення земельної ділянки до державної власності (земель резервного фонду Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області).
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора, обґрунтувавши своє рішення тим, що спірне розпорядження є вірним по суті та Бериславська РДА використала в межах своїх повноважень право розпоряджатись земельною ділянкою державної власності шляхом прийняття одного з рішень, що входить до її компетенції.
Колегія суддів вважає таку правову позицію помилковою виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно із п.«а» ч.1 ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Спірна земельна ділянка належала до земель державної власності та обліковувалась на час прийняття розпорядження про передачу в оренду як землі резервного фонду Шляхівської сільської ради, що визнається сторонами спору.
Також встановлено, що спірна земельна ділянка за категорією є землями сільськогосподарського призначення (пасовища), використання яких згідно із законом за видами використання має певні обмеження, а порядок користування - особливості.
Так, відповідно до ч.ч.1-4 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.8 ЗУ «Про фермерське господарство» (в редакції із змінами, внесеними Законом України від 21.10.2009р. №1661-VI чинній на час створення ФГ «Юкос і К») після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації. Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: а) засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства); б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; в) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення; г) документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства. Для реєстрації фермерського господарства забороняється вимагати інші документи або відомості, ніж перелічені у цій частині. Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства посвідчуються нотаріусом.
Таким чином, під час проведення державної реєстрації ФГ «Юкос і К» був поданий документ, що посвідчував наявність у засновника фермерського господарства права власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, без чого державна реєстрація ФГ «Юкос і К» не відбулась би.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про фермерське господарство» (в редакції із змінами, внесеними Законом України від 21.10.2009р. №1661-VI) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем. Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай). Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності.
Згідно ст.12 ЗУ «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Відповідно до ст.31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Як убачається із оспорюваних розпорядження та договору оренди, метою та умовою використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 41,4008га вказано розширення фермерського господарства (розділ договору «Умови використання земельної ділянки», п.1 оспорюваного розпорядження), що не відповідає вимогам ч.3 ст.22 ЗК України.
Жодним законодавчим актом не передбачено передачу сільськогосподарських земель в оренду фермерським господарствам для розширення фермерського господарства. Зокрема ч.3 ст.22 Земельного кодексу України встановлює можливість передачі таких земель у власність та надання в користування громадянам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. «а» ч.3 ст.22) та сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. «б» ч.3 ст.22).
Колегія суддів вважає, що на час проведення державної реєстрації юридичної особи ФГ «Юкос і К» громадянином, який звернувся в порядку ст.8 ЗУ «Про фермерське господарство» для державної реєстрації фермерського господарства, вже було реалізовано право отримати у власність або користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Як встановлено ч.3 ст.24 ЗУ «Про фермерське господарство» фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
При наявній потребі у так званому «розширенні фермерського господарства» вже само ФГ «Юкос і К» як юридична особа, а не громадяни, які його створили, має право на одержання земельної ділянки у користування на загальних підставах, встановлених Законом, без жодних пільг чи переваг, передбачених для громадян, оскільки в такому випадку Фермерське господарство виступає самостійним суб'єктом цивільних (господарських) відносин виходячи з положення ч.3 ст.24 ЗУ «Про фермерське господарство».
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення при цьому виходячи з положення п «б» ч.3 ст.22 ЗК України передається для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.124 ЗК України (в редакції із змінами, внесеними Законом № 3123-VІ від 03.03.2011 року, чинній з 09.04.2011 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Згідно із ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах ( земельних торгах ) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Виходячи із наведеного, законом визначається, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної власності передує проведення земельних торгів, за результатами яких приймається рішення органом державної влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи укладається договір купівлі-продажу права оренди з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки.
В будь-яких випадках, окрім тих, що описані у ч.ч.2,3 ст.134 Земельного кодексу України, передачі в оренду земельної ділянки державної власності має передувати проведення земельних торгів, що не було дотримано в процедурі передачі в оренду земельної ділянки ФГ «Юкос і К».
Згідно із ч.3 ст.134, ст.135 ЗК України (в редакції, чинній на час видання спірного розпорядження) земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги проводяться у формі аукціону. У земельних торгах можуть брати участь громадяни і юридичні особи, які сплатили реєстраційний та гарантійний внески і можуть бути покупцями відповідно до законодавства України. Земельні торги можуть проводитися за рішенням суду.
Таким чином, жодним положенням ч.ч.2,3 ст.134 ЗК України не було встановлено виключень щодо можливості продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок державної власності у разі їх надання у користування фермерським господарствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому прокурор на законних підставах вимагає визнання недійсним розпорядження №964 від 15.11.2011р. Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, та відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Встановивши обставини справи, місцевий господарський суд зробив хибні висновки, що у цивільних відносинах юридичної особи - фермерського господарства суб'єктом цих відносин є громадянин-фермер, а не фермерське господарство, що суперечить нормі ч.3 ст.24 ЗУ «Про фермерське господарство», відповідно до якої фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Виходячи з положень ст.31 Земельного кодексу України орендарем земельної ділянки, що використовується на умовах оренди та входить до складу земель фермерського господарства, може бути виключно само фермерське господарство, решта земель фермерського господарства може належати на праві власності (приватної власності) фермерському господарству або громадянам - членам фермерського господарства відповідно.
Безпідставним є також висновок про те, що в спірних правовідносинах земельна ділянка передана у користування громадянам для ведення фермерського господарства, що докладно досліджено судом апеляційної інстанції вище по тексту мотивувальної частини постанови.
Суд першої інстанції не врахував, що надання громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства передувало проведенню державної реєстрації фермерського господарства «Юкос і К», та після проведення державної реєстрації відповідача суб'єктом спірних правовідносин є тільки юридична особа - ФГ «Юкос і К», а не громадяни, які його створили.
Щодо позиції Бериславської РДА, з якою погодився суд першої інстанції, стосовно можливості на свій розсуд визначати процедуру надання земельних ділянок державної власності у користування (шляхом прийняття рішень, або проведення земельних торгів), колегія суддів констатує необгрунтованість та невідповідність закону таких стверджень. Виходячи з положень ст.ст.116,124,134 Земельного кодексу України якщо немає обставин, визначених ч.ч.2,3 ст.134 ЗК України, земельні ділянки державної власності можуть бути надані у користування тільки за результатами проведення земельних торгів, а не в залежності від уявлення органу виконавчої влади щодо способу реалізації своєї компетенції та застосування тієї чи іншої процедури.
Інші мотиви оскаржуваного рішення перебувають у неюридичній площині, ними досліджені обставини, які не мають значення для вирішення даного спору.
Щодо посилань на засади справедливості, добросовісності, розумності, тощо (ст.3 ЦК України), колегія суддів звертає увагу на те, що статус та категорія земель спірної земельної ділянки (землі державної власності сільськогосподарського призначення), розмір переданої в оренду земельної ділянки у співставленні з розміром орендної плати (3423,92гр. на рік, 41,4008га), натомість, свідчать про недотримання засад справедливості, розумності та добросовісності при передачі в оренду ФГ «Юкос і К» спірної земельної ділянки.
Відповідно до п.2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
З огляду вимог ч.1 ст.203, ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України та встановленої необхідності визнання недійсним розпорядження Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області №964 від 15.11.2011р., договір оренди землі від 02.02.2012р., що був зареєстрований Відділом Держкомзему у Бериславському районі 02.02.2012р. за №652060004001253, підлягає визнанню недійсним у зв'язку із тим, що є недійсним рішення органу виконавчої влади, на виконання якого його було укладено, тобто відсутня підстава для його укладення за ст.116 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
При цьому виходячи із положень ч.2 ст.236 ЦК України та роз'яснень, що їх надано у пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», договір оренди землі від 02.02.2012р., укладений між Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області та ФГ «Юкос і К», припиняється на майбутнє.
Відповідно до ч.2 ст.31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
За умовою п.21 договору оренди землі від 02.02.2012р. після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно із ст.34 ЗУ «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Прокурор вимагає зобов'язати ФГ «Юкос і К» повернути земельну ділянку загальною площею 41,4008га, вартістю 114130,61грн. до земель резервного фонду Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що не суперечить чинному законодавству, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції не має повноважень на вихід за межі заявлених позовних вимог із зазначенням особи, якій повертається земельна ділянка у зв'язку із припиненням договору оренди землі внаслідок визнання його недійсним за рішенням суду, при цьому законні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора в цій частині позову в запропонованій прокурором редакції з мотивів незазначення, що земельна ділянка повертається Орендодавцеві до державної власності, також відсутні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів скасовує оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам, що мають значення для вирішення спору, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідачів в рівних частках (по 1827грн. та 913,50грн. судового збору відповідно з кожного виходячи із предмету спору - заявлення трьох позовних вимог немайнового характеру).
Керуючись ст.ст.49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 01.04.2014р. у справі №923/177/14 скасувати.
Позовні вимоги прокурора Бериславського району Херсонської області задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 15.11.2011р. №964 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду для розширення фермерського господарства».
Визнати недійсним Договір оренди землі від 02.02.2012р., укладений між Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області та Фермерським господарством «Юкос і К», зареєстрований у Відділі Держкомзему у Бериславському районі 02.02.2012р. за №652060004001253.
Зобов'язати Фермерське господарство «Юкос і К» повернути земельну ділянку площею 41,4008га в контурі 1, вартістю 114130,61грн. до земель резервного фонду Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
Стягнути з Фермерського господарства «Юкос і К» до Державного бюджету України 1827грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви до господарського суду першої інстанції.
Стягнути з Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області до Державного бюджету України 1827грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви до господарського суду першої інстанції.
Стягнути з Фермерського господарства «Юкос і К» до Державного бюджету України 913,50грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області до Державного бюджету України 913,50грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 31.07.2014р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Бєляновський В.В.