Провадження № 11-кп/792/160/14
Справа № 672/1915/13-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України Доповідач ОСОБА_2
26 червня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Городоцького районного суду від 07 лютого 2014 року, -
Вироком Городоцького районного суду від 07 лютого 2014 року ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселенець Городоцького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 07.04.2010 року за ч.3 ст.185 КК України, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільненого 15.03.2013 року з не відбутим покаранням 6 місяців 23 дні, -
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України - остаточне покарання призначено у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати пов'язані з залученням експертів в сумі 234,72 грн.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що 31 серпня 2013 року близько 10 год. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки зайшов на господарство ОСОБА_10 , що розташоване по АДРЕСА_2 , де виявив на вхідних дверях будинку навісний замок, зрозумів, що власниця відсутня.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 шляхом підбору ключів відчинив навісний замок на вхідних дверях, проник в зазначений будинок, звідки з корисливих мотивів повторно умисно, таємно викрав механічну соковижималку вартістю 120 грн. Після цього ОСОБА_9 вхідні двері будинку на навісний замок не зачинив, маючи намір в подальшому продовжити викрадення майна з господарства ОСОБА_10 Повернувшись через незначний проміжок часу до господарства ОСОБА_10 . ОСОБА_9 з корисливих мотивів повторно умисно таємно викрав розкладну драбину вартістю 90 грн.
Того ж дня близько 23 години ОСОБА_9 , продовжуючи злочинну діяльність, шляхом відчинення вхідних дверей проник до вказаного будинку ОСОБА_10 . Разом з ним в приміщення вказаного будинку зайшла ОСОБА_11 . Перебуваючи в будинку ОСОБА_10 , обвинувачений з системи опалення демонтував та умисно, з корисливих мотивів повторно таємно викрав непридатну для використання за призначенням чавунну металеву семисекційну батарею опалення вагою 35 кг по ціні 1 грн. 57 коп. за 1 кг.
Всього ОСОБА_9 умисно, таємно викрав майна ОСОБА_10 на загальну суму 264 грн. 95 коп.
Крім цього, 31 серпня 2013 року близько 23 год. ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою позичити візка, спільно з ОСОБА_11 зайшов на господарство ОСОБА_12 , яке розташоване по АДРЕСА_3 .
Знаходячись на подвір'ї вказаного господарства, ОСОБА_9 , скориставшись тим, що господар перебував у будинку та не відчиняв вхідні двері, вирішив викрасти належний останньому велосипед. Тоді, ОСОБА_9 шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів умисно, повторно таємно викрав велосипед марки «Мінськ» вартістю 295 грн., який належить ОСОБА_12 та знаходився під стіною веранди будинку, чим завдав матеріальної шкоди на вказану суму.
В поданій апеляційній скарзі та доповненні до неї прокурор просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Городоцького районного суду від 07.04.2010 року і за сукупністю вироків призначити 4 роки 2 місяці позбавлення волі. При цьому зазначає, що при ухвалені вироку судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та безпідставно перекваліфіковано дії ОСОБА_9 за епізодами відкритого викрадення чавунної батареї з житлового будинку ОСОБА_10 та велосипеда з господарства ОСОБА_12 з ч.2 ст.186 КК України на ч.3 ст.185 КК України. Крім того зазначає, що викладені у вироку показання свідка ОСОБА_11 відображені неправильно, оскільки свідок не вказувала про те, що ОСОБА_9 в її присутності проникав у будинок ОСОБА_10 шляхом відчинення ключем вхідних дверей з метою викрадення будь - яких речей з будинку, а як встановлено в ході судового розгляду, що батарею викрав з будинку в присутності ОСОБА_11 , яка розуміла протиправність дій обвинуваченого та намагалася порадами припинити їх, таким чином його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України. Також, велосипед марки «Мінськ» знаходився на господарстві ОСОБА_12 під стіною веранд, у зв'язку з чим ОСОБА_9 будь - яких дій щодо незаконного вторгнення до житла чи іншого приміщення не чинив, в викрав велосипед шляхом вільного доступу, тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України. На думку апелянта, при ухвалені вироку судом допущено невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки при призначенні покарання судом не достатньо враховано наявність обставин, що обтяжують покарання - рецидив злочинів, вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, не враховано особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період умовно - дострокового звільнення вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника на їх заперечення, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона прокурора підлягає до часткового задоволення за таких підстав.
ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що 31 серпня 2013 року близько 10 год. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки зайшов на господарство ОСОБА_10 , що розташоване по АДРЕСА_2 , де виявив на вхідних дверях будинку навісний замок, зрозумів, що власниця відсутня.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 шляхом підбору ключів відчинив навісний замок на вхідних дверях, проник в зазначений будинок, звідки з корисливих мотивів повторно умисно, таємно викрав механічну соковижималку вартістю 120 грн. Після цього ОСОБА_9 вхідні двері будинку на навісний замок не зачинив, маючи намір в подальшому продовжити викрадення майна з господарства ОСОБА_10 Повернувшись через незначний проміжок часу до господарства ОСОБА_10 . ОСОБА_9 з корисливих мотивів повторно умисно таємно викрав розкладну драбину вартістю 90 грн.
Того ж дня близько 23 години ОСОБА_9 , продовжуючи злочинну діяльність, шляхом відчинення вхідних дверей проник до вказаного будинку ОСОБА_10 . Разом з ним в приміщення вказаного будинку зайшла ОСОБА_11 . Перебуваючи в будинку ОСОБА_10 , обвинувачений з системи опалення демонтував та умисно, з корисливих мотивів повторно відкрито викрав непридатну для використання за призначенням чавунну металеву семисекційну батарею опалення вагою 35 кг по ціні 1 грн. 57 коп. за 1 кг.
Всього ОСОБА_9 умисно викрав майна ОСОБА_10 на загальну суму 264 грн. 95 коп.
Крім цього, 31 серпня 2013 року близько 23 год. ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою позичити візка, спільно з ОСОБА_11 зайшов на господарство ОСОБА_12 , яке розташоване по АДРЕСА_3 .
Знаходячись на подвір'ї вказаного господарства, ОСОБА_9 , скориставшись тим, що господар перебував у будинку та не відчиняв вхідні двері, вирішив викрасти належний останньому велосипед. Тоді, ОСОБА_9 шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів умисно, повторно таємно викрав велосипед марки «Мінськ» вартістю 295 грн., який належить ОСОБА_12 та знаходився під стіною веранди будинку, чим завдав матеріальної шкоди на вказану суму.
Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчинених злочинах доведена зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненому визнав частково, показавши, що 31 серпня 2013 року викрав з будинку ОСОБА_13 соковижималку, за котру отримав кошти. При цьому двері будинку не зачинив, маючи намір повернутися, після чого викрав ще драбину, за яку також отримав кошти. В цей же день зустрівшись із ОСОБА_11 , знову прийшов на господарство, де в будинку демонтував та викрав чавунну батарею і на прохання ОСОБА_11 припинити протиправну поведінку не реагував. Так як батарею була важкою, разом із ОСОБА_11 пішов на господарство ОСОБА_12 , звідки без дозволу власника взяв належний останньому велосипед. Повернувшись на господарство ОСОБА_10 , погрузив на нього велосипед, після чого здав батарею і велосипед на металобрухт, отримавши грошові кошти.
Так, потерпіла ОСОБА_10 показала, що з її будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , в період з 1 по 25 вересня 2013 року невідома особа зірвала скобу та навісний замок з вхідних дверей будинку і викрала соковижималку, розкладну драбину, демонтувала і викрала чавунну батарею. Крім того зазначила, що на даний час у вказаному будинку не проживає, про місце знаходження ключів ОСОБА_9 не повідомляла, будь - якого дозволу на розпорядження її майном не надавала.
Свідок ОСОБА_11 показала, що 31 серпня 2013 року близько 16 години вона зустрілася з ОСОБА_9 і після спільного розпиття спиртних напоїв пішли на господарство ОСОБА_10 , оскільки ОСОБА_9 хотів ще випити, а у зв'язку з відсутністю коштів мав намір взяти будь - які речі потерпілої та продати. З'ясувавши, що нікого не було вдома, він ключем відчинив двері і зайшовши до будинку зняв батарею. На її прохання припинити протиправні дії не реагував. Знявши батарею, ОСОБА_9 виніс її з будинку та залишив на подвірї, а оскільки вона була важкою, вони пішли на господарство ОСОБА_12 з метою взяти велосипед, щоб погрузити на нього батарею. Зайшовши на господарство ОСОБА_12 , оскільки той не відчиняв двері, ОСОБА_9 взяв велосипед потерпілого, сказавши, що поверне його на місце.
Об'єктивно вина ОСОБА_9 підтверджується письмовими доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 вересня 2013 року, згідно якого від ОСОБА_10 прийнято заяву про викрадення речей з її будинку, розташованого в с. Лісоводи Городоцького району (а.с.70); протоколом огляду місця події від 25 вересня 2013 року, яким було оглянуто господарство ОСОБА_10 (а.с.72-73); протоколом огляду предметів від 27 вересня 2013 року, з яких видно, що під час огляду виявлено та оглянуто розкладну металеву основу драбини зеленого кольору, яка складається з двох частин та ручну соковижималку (а.с.74); довідкою Хмельницького ПАТ «Втормет» №217 від 08 жовтня 2013 року, згідно якої вартість 1 кг брухту чорних металів у вересня 2013 року становила 1,57 грн. (а.с.77); довідкою ПСК «Смотрич» №94 від 7 жовтня 2013 року про те, що у вересні 2013 року середньо ринкова вартість розкладної драбини б/в становила 90 грн., ручна соковижималка б/в - 120 грн. (а.с.80); протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18 вересня 2013 року, згідно якого від ОСОБА_12 прийнято заяву про викрадення велосипеду «Міньк» з його господарства, розташованого по АДРЕСА_3 (а.с.32); висновком експерта №460т від 20 вересня 2013 року з таблицею ілюстрацій, згідно якого залишкова вартість велосипеду «Мінськ» станом на 11 вересня 2013 року з урахуванням зносу може становити 295 грн. (а.с.37-39); протоколом огляду предметів від 3 жовтня 2013 року з фото таблицями, з яких видно, що під час огляду виявлено та оглянуто велосипед вітчизняного виробництва б/в (а.с.40-41) та іншими матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_9 по епізоду від 31 серпня 2013 року за фактом викрадення чавунної батареї опалення з будинку ОСОБА_10 з ч.2 ст.186 КК України на ч.3 ст.185 КК України.
ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що 31 серпня 2013 року близько 23 години він, продовжуючи злочинну діяльність, шляхом відчинення вхідних дверей проник до вказаного будинку ОСОБА_10 . Разом з ним в приміщення вказаного будинку зайшла ОСОБА_11 . Перебуваючи в будинку ОСОБА_10 , обвинувачений з системи опалення демонтував та умисно, з корисливих мотивів повторно, відкрито викрав непридатну для використання за призначенням чавунну металеву семисекційну батарею опалення вагою 35 кг по ціні 1 грн. 57 коп. за 1 кг.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 показав, що 31 серпня 2013 року в присутності ОСОБА_14 демонтував та викрав чавунну металеву батарею з будинку, розташованому на господарстві ОСОБА_10 .
Вказані обставини в судовому засіданні місцевого суду підтвердила свідок ОСОБА_11 , з показань якої вбачається, що під час демонтування батареї на її прохання припинити протиправну поведінку ОСОБА_9 не відреагував.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення є відкритим викраденням майна, тобто грабежем.
З цих підстав дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Доводи прокурора про невірність перекваліфікації дії ОСОБА_9 по епізоду від 31 серпня 2013 року за фактом викрадення велосипеда з господарства ОСОБА_12 з ч.2 ст.186 на ч.3 ст.185 КК України не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_9 , що він без дозволу потерпілого ОСОБА_12 зайшов на його господарство та свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що ОСОБА_9 повідомив їй, що поверне велосипед потерпілого на місце і про подальші дії обвинуваченого їй не відомо.
Крім того, не заслуговують на увагу і доводи прокурора необхідність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 по епізоду від 31 серпня 2014 року за фактом викрадення велосипеда з господарства ОСОБА_12 за ч.2 ст.185 КК України, оскільки згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке. Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.
Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_11 , що велосипед марки «Мінськ» знаходився на території господарства ОСОБА_12 під стіною веранди будинку.
При призначенні покарання колегія суддів, враховуючи конкретні обставини по справі, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, вважає за необхідне обрати його в мінімальних межах санкції ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України.
Саме таке реальне покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.407, 411, 413, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Городоцького районного суду щодо ОСОБА_9 в частині визнання винним по епізоду від 31 серпня 2013 року за фактом викрадення чавунної батареї потерплої з будинку ОСОБА_10 скасувати.
Визнати ОСОБА_9 винним за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_9 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даними вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Городоцького районного суду від 07 квітня 2010 року у виді 6 місяців 23 днів і остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2