Провадження № 11/774/335/14 Справа № 412/8797/2012 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
24 липня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 та адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2014 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Вороб'ї Маленського району Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який проживає у кв. АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону від 15.04.2008 року), ч.1 ст. 209 КК України (в редакції закону від 18.05.2010 року), ч.3 ст. 358 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року), ч.3 ст. 368 КК України (в редакції від 05.04.2001 року), ч.2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 21.02.2014 року, ч.4 ст. 368 КК України (в редакції закону від 18.04.2013 року);
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше не судимого, який проживає у буд. АДРЕСА_2 ,
у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 368 КК України ( в редакції закону від 05.04.2001 року), ч.2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 21.02.2014 року), ч.4 ст. 368 КК України (в редакції закону від 18.04.2013 року).
Даною постановою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_14 направлено прокурору Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 і ОСОБА_14 залишена попередня - взяття під варту.
Органом досудового слідства підсудним ОСОБА_13 , ОСОБА_15 висунуто обвинувачення у скоєнні наступних злочинів, а саме в отриманні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в якому б то не було вигляді хабара у значному розмірі, за виконання в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року), в отриманні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в якому б то не було вигляді хабара за виконання в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади та службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року), у зловживанні владою і службовим становищем, тобто умисному, з метою отримання будь-якої неправомірної вигоди у вигляді грошей для себе самого та іншої фізичної, юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 21.02.2014 року), в отриманні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у вигляді грошей, за виконання в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади та службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції закону від 18.04.2013 року), а підсудному ОСОБА_13 також пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, а саме, у зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді переваг для іноземної юридичної особи, використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 21.02.2014 року), в придбанні права на майно шляхом обману в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції закону від 15.04.2008 року), у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року), в здійсненні угоди з майном, отриманим внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України (в редакції закону від 18.05.2010 року).
В апеляціях:
Адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 просять постанову суду змінити в частині обрання запобіжного заходу, міру запобіжного заходу у виді взяття під варту змінити на підписку про невиїзд.
На думку адвокатів, рішення суду в частині залишення обвинуваченим обраної міри запобіжного заходу належним чином не мотивовано, суперечить міжнародному і національному законодавству та положенням, що містяться в роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України і Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Вказують на тривалість часу протягом якого ОСОБА_13 знаходиться під вартою, а також на те, що суд, залишаючи його під вартою не установив конкретний строк утримання під вартою, що є грубим порушенням ст.5 Конвенції.
Посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_13 був відсторонений від виконання обов'язків начальника управління державної виконавчої служби Дніпропетровського головного управління юстиції на період досудового слідства, більш того він був звільнений зі служби за власним бажанням, що на даному етапі розгляду справи не існує процесуальних рішень, виконання яких би вимагало обрання виключно строгої міри запобіжного заходу, а тяжкість інкримінованих злочинів сама по собі не може бути підставою для подальшого утримання обвинуваченого під вартою, вважають, що висновки суду про відсутність підстав для зміни міри запобіжного заходу є непереконливими.
Вказують також на те, що суд, приймаючи рішення щодо залишення ОСОБА_13 раніше обраного йому запобіжного заходу, не прийняв до уваги дані щодо його особи, стан його здоров'я, а саме, наявність у нього тяжкого захворювання і медичних рекомендацій щодо проведення хірургічної операції, що приведе до порушення його прав як людини і громадянина.
Захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_14 просить постанову суду змінити частково, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_14 у вигляді взяття під варту змінити на підписку про невиїзд.
При цьому вказує на необґрунтованість судового рішення, відсутність яких-небудь правових підстав для відмови у клопотанні про зміну ОСОБА_14 запобіжного заходу на підписку про невиїзд , на те, що суд не взяв до уваги ряд обставин, які були відомі та підтверджувалися документально і як б могли істотно вплинути на рішення суду стосовно вирішення питання про зміну запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурорів, які приймали участь у розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які не заперечували проти зміни обвинуваченим міри запобіжного заходу, пояснення адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ., обвинуваченого ОСОБА_13 ( в режимі відео конференції) на підтримання доводів апеляції адвокатів, яка подана в інтересах ОСОБА_13 , пояснення адвоката ОСОБА_11 , захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_14 ( в режимі відео конференції), які підтримали апеляцію захисника, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши аргументи, що містяться в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, здійснюючи апеляційний перегляд оскаржуваної постанови районного суду в частині, що стосується запобіжного заходу, колегія суддів керується нормами КПК України 1960 року.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, тобто має право на справедливий судовий розгляд.
З огляду на вказані положення Конвенції про захист прав людини та основних свобод та з урахуванням тих обставин, що від ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , надійшли заяви про розгляд апеляцій за їх присутності в режимі відео конференції, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу обвинуваченого в режимі відеоконференції, що не погіршує їх процесуальне становище.
Доводи, викладені апеляційних скаргах адвокатів. про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не в повній мірі основані на законі і їхні доводи не є такими, що заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, по рішенню суду, постанови від 16.12.2011 року, обвинуваченим ОСОБА_17 і ОСОБА_14 була обрана кожному міра запобіжного заходу - взяття під варту. При цьому судом враховані тяжкість і характер вчинених злочинів, в яких вони обвинувачуються, а також суд прийняв до уваги відомості про те, що знаходячись на волі, вони можуть ухилитися від слідства і суду, чинити вплив на потерпілих і свідків, чим перешкоджати встановленню істини по справ, що дало суду підстави прийти до висновку, про неможливість встановлення істини по справі і досягнення цілей слідства іншими запобіжними заходами.
У відповідності з положеннями ст.274 КПК України ( в ред. 1960 р.) суд, при розгляді справи, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного, при наявності до того підстав.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для зміни ОСОБА_13 і ОСОБА_15 міри запобіжного заходу , посилаючись на те, що міра запобіжного заходу - взяття під варту, обрана їм правильно, з дотриманням порядку, передбаченого вимогами кримінально-процесуального закону.
З огляду на обставини справи, згідно з якими ОСОБА_13 і ОСОБА_15 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, в тому числі і тяжких, при викладених у обвинувальному акті обставинах, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зміни обвинуваченим міри запобіжного заходу, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.148 КПК 1960 року. Тримання обвинувачених під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Обставини, на які посилаються захисники в апеляціях, а саме позитивні характеристики обвинувачених, стан здоров'я та інше, в даному випадку не можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_13 і ОСОБА_14 .
Разом з тим, колегія суддів, у відповідності з нормами, які містяться в ст.367 КПК України, вважає за необхідне змінити постанову суду в частині міри запобіжного заходу, установивши обвинуваченим строк утримання під вартою, що буде відповідати положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Европейського суду з прав людини.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), п.п. 11,15 розділу ХI Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів,-
Апеляції адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2014 року щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в частині міри запобіжного заходу залишити без змін, визначивши строк запобіжного заходу взяття під вартою до 13 серпня 2014 року.
Судді: